Так хочеться створити казку… Де ти і я і теплий дім… Де кожен зняв емоцій маску, Де є єднання – щастя в нім… Де кожен подих вільний, легкий… Де кожен ранок наче пух… Найкращий там для нас світанок… Там зовсім інший час і рух… Любов в очах, в словах, в мовчанні, Любов у рухах і руках… Де кожен день - для нас навчання, Любити глибше вчать де нас… Без егоїзму, без принижень, Без звинувачень і без сліз… Без чужих суджень, слів і бачень… Щоб навіть Бог радіти міг… Туди де дім – сім’ї фортеця… Оазис спокою й тепла… І світ галопом хай несеться, Там, за парканом, і без нас… Щоб тільки разом, як команда… Щоб кожен знав – надійний тил… Щоб будь яка із тьми «зараза» В єднанні нашому – лиш пил… Щоб інь і янь, щоб діти, внуки, Батьки… щасливі і живі… Щоби тримаючись за руки… Достойно все життя пройти…
Прекрасні мрії, які, на жаль, в житті не збуваються, або зустрічаються 1:1000, бо життя- не тиха гавань, а бистра гірська річка. А втім, кажуть, якщо людина чогось сильно хоче, то рано чи пізно воно збудеться.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
