Я приєднуюсь до думки пана Юрія. Ми ж не Вавілонську вежу будуємо, а демократичну державу, в якій населення говорить переважно двома мовами: українською і російською. То ж і на українському сайті потрібно друкувати вірші як українською мовою, так і російською. Але для російської мови дійсно треба зробити окремий розділ, як це пропонує пан Karas. Особисто я публікую свої твори на російськомовних сайтах і на англомовних, причому виключно українською мовою. Але ніколи не мала зауважень від Адмінів цих сайтів щодо моїх віршів рідною мовою. Хіба що на англомовних сайтах даю переклад своїх віршів. Ну, не розуміє світ української мови, вважає її македонською. Доводиться переконувати читачів, що є така країна - Україна і що вірші там пишуть прекрасною українською мовою. На російськомовних сайтах перекладу не додаю, а відсилаю до перекладача в Google, оскільки мову сусіда треба вчитись розуміти всім.
Ваш вірш, пане Іване, нагадав мені англійську народну пісню про корову, господар якої не мав фуражу і просив її потерпіти до весни, бо взимку трава не росте. Корова слухала, слухала. та й Богу душу віддала. Душа ж бо і в скотини є. А в наших олігархів....