Вже срібні роси в світлі ночі
І срібний місяць угорі ,
Вітер спинився , йти не може
В старому тихому човні .
Колись і ми були щасливі
І молодість була у нас
Тепер ця юність полохливо
Втікає десь , зникає й час .
Ще серденько таке мінливе
Бо в тілі на землі живе
Прийшла холодна сіра злива
Осінній день в душі пливе …
Гойдається осіннє листя
Сад голий , вже нема думок
Й зима іде холодним змістом
Чи ж для людей останній строк …
Останній штрих малює осінь
Десь лист осінній полетів
Зима морозами пильнує
Холодну пісню вітер вів …
Навколо вже життя руїни
Чи все відбулося як сон ?..
В нас буде вільна Україна
Й серця забере у полон … !
Та поки що зловісні тучі
Й немає райдуги життя …
На троні кат сидить могучий
Душі нема , одне гниття
Вирує у душі людини
Мовчить любов , правда гниє
Та молодість на Україні
Ще дихає , бо ще живе !
30.11.2013 8:13:34---01.06.2014 11:15:49 -10.10.2014 8:58:32
От як написана Біблія, таке буде у нас життя... Постійного раю не буде, а буде вічна боротьба.. Сонце всім світить однаково, але доля у кожного своя....
Добре, пане Іване, лишень в строчці "й серця забЕре у полон", можливо, слово "забЕре"треба замінити, щоб ритм не збивався.Може,"захопить", або "візьме вона", чи ще якось. "Мовчить любов, правдА гниє" - теж ритм збивається.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
0
Добре, пане Іване, лишень в строчці "й серця забЕре у полон", можливо, слово "забЕре"треба замінити, щоб ритм не збивався.Може,"захопить", або "візьме вона", чи ще якось. "Мовчить любов, правдА гниє" - теж ритм збивається. 
