SITE LOGO
Чт, 02.05.2024, 14:30
Меню сайта
Наш опрос
Скільки Вам років?
Всего ответов: 1573
Главная » Комментарии пользователя [miknech]

Найдено комментариев: 1930
Показано комментариев: 121-150
Страницы: « 1 2 3 4 5 6 7 ... 64 65 »

avatar
0
1810 miknech • 22:48, 18.09.2018 [Лінк на твір]
Хороша у Вас лірика, пані Катерино.
avatar
0
1809 miknech • 22:46, 18.09.2018 [Лінк на твір]
Як завжди, на висоті. От тільки в першому рядку вкралася якась граматична помилка - певно, замість "струні" має бути "струнні".
avatar
1
1808 miknech • 22:43, 18.09.2018 [Лінк на твір]
Чуттєва поезія. І гарна.
avatar
0
1807 miknech • 22:42, 18.09.2018 [Лінк на твір]
Як завжди, прекрасна поезія.
avatar
0
1806 miknech • 21:54, 13.09.2018 [Лінк на твір]
Еге ж, чого тільки не буває. Дякую, пані Катерино.
avatar
0
1805 miknech • 21:53, 13.09.2018 [Лінк на твір]
Щиро вдячний.
avatar
0
1804 miknech • 21:53, 13.09.2018 [Лінк на твір]
Дякую.
avatar
0
1803 miknech • 23:15, 12.09.2018 [Лінк на твір]
Дякую.
avatar
0
1802 miknech • 22:54, 11.09.2018 [Лінк на твір]
Прекрасний вірш. Але слова "листь" немає в українській мові за жодними канонами. Є просто листя в називному й родовому відмінках. А от "складались" у ланому випадку варто замінити на щось схоже із двох складів, аби вірш і надалі грав усіма барвами й поетичними тонкощами. От хоча б і так "Як витинанки листя склались стосами Й дивились неба вічне аніме."
avatar
0
1801 miknech • 22:46, 11.09.2018 [Лінк на твір]
Рада б душа в рай, та гріхи не пускають. Так і з тією зброєю - як підійти з точки зору людини, марна трата ресурсів і енергії, а з іншого боку без того нині ніяк. Парадокси життя, певно, в тому й криються, що ми часто-густо робимо не те, що малися б з точки зору людини розумної, а те, що передали нам у спадок далекі пращури на стадії жорскої боротьби за виживання.
avatar
0
1800 miknech • 22:41, 11.09.2018 [Лінк на твір]
Від імені дружини, бо вона в мене Ваша тезка, та й від себе теж щире дякую за вірш.
avatar
0
1799 miknech • 22:38, 11.09.2018 [Лінк на твір]
Гарний вірш, оптимістичний,  життєствердний.
avatar
0
1798 miknech • 22:00, 06.09.2018 [Лінк на твір]
Що правда, то правда.
avatar
0
1797 miknech • 21:27, 30.08.2018 [Лінк на твір]
Дякую.
avatar
0
1796 miknech • 21:27, 30.08.2018 [Лінк на твір]
Дякую.
avatar
0
1795 miknech • 21:27, 30.08.2018 [Лінк на твір]
Дякую, Ліліє.
avatar
0
1794 miknech • 21:55, 22.08.2018 [Лінк на твір]
Та все ж життя прекрасне. Згоден. Але й журливості в ньому є місце.
avatar
0
1793 miknech • 21:54, 22.08.2018 [Лінк на твір]
Не завжди пишу тексти суто в унісон погоді за вікном. Частіше тематично. Тому й осінь, бо означеній тематиці порівняння з осінню найбільше підходить.
avatar
0
1792 miknech • 22:54, 21.08.2018 [Лінк на твір]
table-6
avatar
0
1791 miknech • 22:53, 21.08.2018 [Лінк на твір]
table-6
avatar
0
1790 miknech • 22:51, 21.08.2018 [Лінк на твір]
Як на мене, то оковитою заливають очі ті, хто не знайшов у душі цінності життя. Хвороба, суспільна проблема - це так, але основна причина - людина не бачить краси довколишнього світу, не вміє нею впиватися, от і знаходить ерзац. А вже всі інші біди, й дитячі теж - звідтіля.
А щодо вірша, пані Катерино, то все в ньому добре, крім хіба другого рядка. Там вартує прибрати коми взагалі, поставивши одну в кінці першого рядка. Бо ті дві коми перекручують зміст сказаного.
avatar
0
1789 miknech • 22:43, 21.08.2018 [Лінк на твір]
Прекрасний вірш на болючу тему. Але, як на мій погляд, для його милозвучності вартувало б  - замість "й" між "снарядів" і "куль"  та "мамочок" і "бабуль"вартувало поставити кому, змінити словосполучення "власний розпач й нерішучість" на "власні розпач, нерішучість". Вибачаюся, звісно, Ліліє, що втручаюся в творчий процес, але при прочитанні цього вірша, наприклад, зі сцени, читець, аби не запинатися, такі зміни внесе автоматично. І початок, як за словниковими канонами, має звучати - "О, тихий болю"
avatar
0
1788 miknech • 22:04, 15.08.2018 [Лінк на твір]
Дякую.
avatar
0
1787 miknech • 22:04, 15.08.2018 [Лінк на твір]
Дякую.
avatar
0
1786 miknech • 22:06, 14.08.2018 [Лінк на твір]
Та не такі вже й примітивні Ваші вірші, пані Таміло. Хоча, звісно, простору для вдосконалення хоч відбвляй, бо й у всіх так. Тому "кропайте" свої вірші собі на втіху, а нам на радість.
avatar
0
1785 miknech • 22:03, 14.08.2018 [Лінк на твір]
Гарний вірш. Дуже тонко й точно переданий через поетичні образи нічний образ міста. Та й узагалі читав з величезним задоволенням.
avatar
0
1784 miknech • 22:00, 14.08.2018 [Лінк на твір]
table-6
avatar
0
1783 miknech • 21:58, 14.08.2018 [Лінк на твір]
Життя - це, напевно, і є борогтьба між реальністю і мріями. Аби перше не забрало всі дні сірістю, а друге могло нас рухати вперед задля досягнення мети. Звісно, реальність загалом перемагає, бо мрій багато, а життя одне, тож збутися всім навряд чи судилося. Але багатство мрій - то і є щастя, де й літа не владні над нами, бо ми летимо навіть попри відсутність на певному етапі крил.
avatar
0
1782 miknech • 21:53, 14.08.2018 [Лінк на твір]
table-6
avatar
0
1781 miknech • 21:51, 14.08.2018 [Лінк на твір]
Хорошо сказано про життя. Дякую.
Форма входа
Логін:
Пароль:
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz