Щемко ховалось літо
В сірих дощах осінніх,
Малися бути квіти,
А дозрівало сіно.
Рік відлітав за море
Разом із ластівками,
Малися бути твори,
А пролилось віршами.
Мерзло надворі й хмарно,
Травам немає росту,
Малося бути гарно,
А перейшло у просто.
Сонце бліде і тьмяне
Котиться нижче й нижче,
Слово було жадане,
Та не прийшло поближче.
Ворон тривожно кряче,
Всівшись на чорній груші,
Серце було гаряче,
Та захололи душі.
Спекавшись мерзлих грядок,
В бочки лягла капуста,
Ніби в житті й порядок,
Тільки на серці пусто.
| 
у Вас 
0
