Щемко ховалось літо

Щемко ховалось літо

В сірих дощах осінніх,

Малися бути квіти,

А дозрівало сіно.

Рік відлітав за море

Разом із ластівками,

Малися бути твори,

А пролилось віршами.

Мерзло надворі й хмарно,

Травам немає росту,

Малося бути гарно,

А перейшло у просто.

Сонце бліде і тьмяне

Котиться нижче й нижче,

Слово було жадане,

Та не прийшло поближче.

Ворон тривожно кряче,

Всівшись на чорній груші,

Серце було гаряче,

Та захололи душі.

Спекавшись мерзлих грядок,

В бочки лягла капуста,

Ніби в житті й порядок,

Тільки на серці пусто.