Дуже гарно, Наталіє! Дуже! Але є мальньке зауваження: у виділених рядках є збіги приголосних ("...мій Любий, вчуся...", і вони, при цьому, саме в цих місцях вибиваються із загальної ритміки. А якби було "учуся" (тільки друге, перше не варт чіпати), то вийшло б краще. А вірш - супер!
Дякую Вам за коментар, пані Катерино! Дороге серцю проливає сенс у судини (у життя), - ось зміст рядка, який Ви не зрозуміли. У слові "калинОвий" авторський наголос. Я, щоправда, не дуже їх полюбляю використовувати, але саме це слово з ним наче непогано звучить.
І тих, хто має талант, і критикують, і хвалять, і нездар також. У житті по-різному буває. Але в тому, що, показуючи свій хист до чогось (хоча б до поетичної творчості), слід готуватися до зауважень (не завжди справедливих), автор, безумовно, має рацію. І, справді, нерідко взаємні компліменти роблять одне одному "блазні". Але не завжди. Байка сподобалася. Тільки поменше б у ній дієслівних рим. Інше все - на досить високому рівні.
Милий, дуже симпатичний віршик! Потрібною справою займаєтеся, Наталіє. Гарно пишете для діток! Нехай зростають на таких чудових творах, призвичаюються до краси української мови й мистецтва.
Зміст дуже сподобався! Молодець Ви, Настю, що взялися за таку тему й написали піднесений вірш, сповнений мудрості. Форму б доопрацювати. Зверніть увагу на рими. І перегляньте вірш на помилки.