Скотилася зірка з небес, І спомин зненацька воскрес… Згадався вже давній той день, Як небо співало пісень, А ми руки ніжно сплели, І щастя з собою несли… Гіркі нас розвели роки, Я дома лишилась, а ти, Пішов по далеких світах, Полинув у даль ніби птах… Та доля, тебе, привела, Ось тільки немає крила… Знайду я святе джерело, Загою кохане крило, Щоб разом злетіти змогли, В незвідані щастя світи.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️