Що затягло мене сюди, у зал невдячних? Де дядько гнів учора істину роздер,
де люди дивлячись у плесо тільки й бачать
Єхидні кола із танцюючих химер.
А я заглиблююсь в кімнату, і по мірі
гучного відліку спотворених годин
все більше й більше чую запахи ефірів
і дику паніку...що також нелюдим.
Прадавній трон обсіли фарисеї
своїми криками, мов манячи тебе.
Їм удається...по вікні душі моєї
якась потвора уже кігтями шкребе.
| 
у Вас 
1
