Важко буває не зрадити власному серцю... - часом, Наталю, дуже важко, і коли, буває, зраджуєш йому, то потім довго відчуваєш свою провину перед ним. Намагаюся також так жити, проте, буду відвертим, інколи доводиться лукавити для того, щоб когось не образити.
Софіє, а раніше цей вірш не був тут розміщений? Щось твоє про сивого птаха та малі кислички, здається, вже коментував раніше, проте можу помилятися... Дуже гарний вірш! А як подобається відверта правда в оцих твоїх словах: ...А я була зі словом ще на "ви", (Чи вже воно на "ти" зі мною нині?) Наснаги тобі й надалі. Про авторське виконання промовчу, адже вже не раз говорив - Актриса!..
Наталка не дасть обманути - спочатку все було так, як ти пропонуєш зараз, але чомусь не сподобалося "впала", вирішив змінити на "випала", - вранці вирішу остаточно... Дякую тобі, Роксолано, за коментар. Не забувай, що вірші читають не лише поети, а звичайні люди, котрім не завжди бувають зрозумілі наші творчі викрутаси.