Катю, будь обережною із росою сновидінь у дорозі... Де моя відрада спить, хоч би заспокоїла трохи? Світлана смогла ж... Дуже сподобалося, а ще тому, що прочитав текст твоїм голосом, Світлано, пригадав, як нещодавно декламувала ти.
Згодний, що у житті можна все, але потрібно починати в юному віці і наполегливо йти до мети. Я, на жаль, не зумів так зробити, а просто гукати я вже знесилів. Дякую тобі за те, що читаєш і коментуєш.
Можливо, лауреат уже забув, що називається віршем, то, при нагоді, розтлумач йому, що віршем називається невеликий твір, написаний ритмізованою мовою, найчастіше з римуванням рядків. Вірш - одиниця ритмізованої, поетичної мови, що складається з певної кількості стоп, з чергуванням наголошених і ненаголошених складів. Здається, тут усе чітко і ясно, правда, мова не йде про білий вірш, проте, білим віршем ти й не пишеш. Є ще категорія поетів, яку називають віршомази, а ось за що - здогадайся сам...
А мені вірш дуже сподобався, Василю, і цілком зрозумілий, усе, на що ти вказуєш, - навпаки виглядає логічно, на мій погляд. Олександре, здається, правильно буде - "... не змогла ти..."
Якщо свою любов до України виражати в поетичних рядках, то, на мою особисту думку, вони повинні бути добре перебрані, а не зібрані до купи, адже вірш, крім змісту, повинен мати певний розмір, втиснутий у якусь чітку форму, а в даному випадку все це відсутнє. Може, у когось будуть інші думки, то готовий охоче їх вислухати. Над віршем тобі, Якове, потрібно ще працювати, щоб він зазвучав, заяскрів, адже задум гарний і почуття твої, бачу, щирі.
Прочитав, і захотілося все повторити на біс. Стоїть перед моїми очима картинка нашої зустрічі й досі... Не закінчив одразу свої віршовані спогади про поїздку до Умані, а повернутися до них знову ніяк не зберуся. Може на слідуючій неділі розміщу щось своє, бо незручно уже перед вами...
Сподобалися маршові ритми вірша, спостережливість автора, а значить уміння бачити світ і розкривати суть події - свого повернення додому. Не сподобалися нечіткі рими.
Емоційно - психологічний вірш, без надмірного пафосу, дуже чуттєво і природно відображені думки. Незважаючи на деякі недоліки, вірш приваблює своєю правдоподібністю.
Є що правити у вірші, аби він зазвучав іще краще, але скільки у словах Якова тепла та ніжності до найдорожчої людини, що нічого, може, змінювати й непотрібно, хай все лишається так, як бачиться самому Якову...
Невже для дружини, Михайле?.. Проте, нехай усе залишається таємницею, головне те, що душа твоя не зачерствіла на почуття до... продовжувати не стану...
А, може, Андрію, тобі тільки так здається, що не так усміхаються і не так підморгують? На Україні дівчата музик дуже люблять на відміну від поетів... А сум проходить у всіх, на вік скаржитися даремно, розумію це, але вже написалося... Дякую тобі за те, що читаєш, не лінуєшся писати відгуки на написане.