Шурхотіли білети автобуса,
Що ховався в пітьмі – півпорожній.
Я дивилась в вікно і побачила:
Ось і він, мій новий подороджній… Посміхнувся. В очах доброзичливість
І непевність: чи місце словам
Все ж почав так непевно розмову.
Щось про себе про мене, а там… Говорили. Не про погоду,
А про все, що іще пам’яталося
Про життя, і про наші проблеми.
Сумували. Мовчали. Сміялися. Добігали хвилини у вічності.
Насувались хвилини прощання.
Ми ніколи більш не зустрінемось
Я зловила твій погляд. Востаннє… Я пішла у пітьму, зникла в натовті
На все добре! Мій подорожній.
Все притихло. Остання зупинка.
Кінець рейсу. Автобус порожній.
| 
у Вас 
0
