Вітаю Вас Гість | RSS
До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід Пн, 16.06.2025, 08:25
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
село
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
акровірші на форумі
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
верлібри на форумі
Елегія [51]
елегії на форумі
Історичні вірші [289]
вірші про голодомор, вірші про історію народу
Вірш-усмішка [1008]
гумор
Вірші про сім'ю [402]
сім'я у віршах, вірші про батьків
Вірші про рідню [154]
вірші про брата, вірші про сестру
Вірші про жінок [665]
вірші про маму, вірші про дружину
Вірші про чоловіків [115]
вірші про батька, чоловік
Вірші про військових, армію [219]
вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо
Вірші про Перемогу, війну [416]
Перемога, війна
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
випускний вечір вірші
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
спортивні вірші
Вірші про природу [1223]
вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Чи потрібен цей модуль
[ Результаты · Архив опросов ]
Всего ответов: 355
ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Громадянину
 

Леся Українка

Коли зів'яли всі троянди
В саду, де сонця не було,
То тінь величної Кассандри
Твоє осяяла чоло.

Стікались обрії зусюди,
Хитались хвилями очей.
І йшли вперед безжальні люди,
Щоб полягти у суть речей.

Якої треба їм відплати?
Якої випити ще мсти?
Невже, о Мавко, не змогла ти
До них, осуджених, дійти?

Тому-то й сонце не розквітло.
І вже не статись будь-чому.
...Вони спіткнулися об світло,
А ми все падаєм у тьму.

Додав: aleksgun (31.07.2010) | Автор: © Олександр Гунько
 
Розміщено на сторінці: Громадянину

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:
Переглянули твір - 1579 чол.
 
  
   у Вас # закладок
Автору за твір:

 


Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
0Спам
1 kuzanv • 21:16, 31.07.2010 [Лінк на твір]
Ідея цікава, задум вартий уваги, закінчення чудове, якщо, правда, не вживати незакінчену форму дієслова... Але... Треба ще попрацювати, бо з логікою не все гаразд: І йшли вперед безжальні люди, а далі - невже ти, Мавко, не змогла дійти?
У Вас є відчуття ритму і слова - значить буде і результат. Успіхів!
avatar
0Спам
3 aleksgun • 13:33, 01.08.2010 [Лінк на твір]
Дякую!
avatar
0Спам
2 Did • 13:19, 01.08.2010 [Лінк на твір]
А мені вірш дуже сподобався, Василю, і цілком зрозумілий, усе, на що ти вказуєш, - навпаки виглядає логічно, на мій погляд.
Олександре, здається, правильно буде - "... не змогла ти..."
up hands hands hands yes
avatar
0Спам
4 aleksgun • 13:33, 01.08.2010 [Лінк на твір]
Так, уже виправив. Дякую!

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
Войдите:
avatar

ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
А риба сама скинула кості
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

*** ти точно не схибив?***
Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Не просто Кохана, а близька і рідна…
Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

*** ти точно не схибив?***
virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     

Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)
    Увійдіть на сайт...
    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz