Дуже гарно, мабуть, Пилипе, у вас на дачі, судячи з намальованої вами картинки. Багато непідробної любові до зрощеної там власними руками краси відчувається у ваших словах. Рясного "ягідного зорепаду" вам за ваші труди і та уміння!
Якби початок вірша міг поміняти невідворотний кінець життя, то все у вірші переписав би, Андрію, правда, але ж так, погодься, небуває... Хай життя нас усіх тільки радує! Дякую тобі.
Дійсно, спасибі їй уже за те, що не заважає жити, що не відчуваю себе втиснутим у якісь рамки, чи обмеженим якимись правилами, зазвичай, присутніми у подружньму житті. Дякую вам, Алло.
Якби ще правильно поставлені наголоси, то, мабуть, рекомендував би вірша, як пісню. Спробував навіть зараз сам наспівувати, але збиваюся з ритму, чи, може, у мене зі слухом проблеми?.
Ось так і я - "мугикаю", коли пишу, під ніс одну мелодію, а хтось у моїх словах чує зовсім інший мотив. Так уже часто бувало, і мені,часом, більше подобається оте чуже сприйняття моїх віршів, воно завжди бадьоріше, веселіше авторського.