Дивуюся зараз тільки тому, що колись так хотілося швидше стати дорослим, а коли це відбулося, то очікуваної радості не отримав від того, та і сподіватися на веселощі від старіння вже не доводиться. Дякую.
Все правильно - найбільше нам заважає "внутрішня війна", а ще оті "мертві символи епохи" бентежать різні серця, своєю присутністю тільки додають розбрату...
Краще щось веселеньке читати, але не слід замовчувати і таку сташну правду. Наш Вишгород ще не відійшов від двох подібних трагедій, хоч уже пройшло кілька років, повинно було б потроху стертися з пам'яті, але не забувається чомусь, болить ще й досі. Також одні люди позбавили життя інших через кохання, принесли біду у чужі та свої родини...