Десь далеко в небі синім дві хмаринки посварились, і розбіглися по світу, сірі і сумні... І тепер, коли ти бачиш, як ідуть холодні зливи, Знай, що то хмаринки плачуть у височині...
Тож якщо ти маєш друга, не сварися з ним даремно, Бережи його, бо раптом втратиш назавжди... І тоді страждати будеш, як хмаринки ті у небі, Що не можуть одна одну й досі віднайти...
) хтозна) не зі всіма ж я дружу)) але я мала на увазі загальне;)
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Правдиві Ваші слова, пані Катерино. Та я, на жаль, розчарувалася не тільки в своїй рідні в Росії, але й в сестрах в США. Ті також зайняті лише своїми собачками, а на наше горе їм глибоко начхати. І це
karas: Релігію придумали люди , бо Бог хотів щоб люди просто вірили в Бога життя , в Бога Творця , бо Бог є і незмінний , а релігії міняються як і всі традиції і обряди , але в кожного на жаль , своя правда