Десь далеко в небі синім дві хмаринки посварились, і розбіглися по світу, сірі і сумні... І тепер, коли ти бачиш, як ідуть холодні зливи, Знай, що то хмаринки плачуть у височині...
Тож якщо ти маєш друга, не сварися з ним даремно, Бережи його, бо раптом втратиш назавжди... І тоді страждати будеш, як хмаринки ті у небі, Що не можуть одна одну й досі віднайти...
) хтозна) не зі всіма ж я дружу)) але я мала на увазі загальне;)
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
