Молодці!!! На чудовий текст і раніше, памятаю, звернув свою увагу, але у музичому варіанті він ще яскравіше засіяв своїми всіма барвами. Дійсно, що вдало ви знайшли одна іншу. Так тримати!
Колись давно і мене, жартома, провокували на подібний переклад. Коли чув відповідь на запитання друзів, то лише сміявся, а ось помізкувати й заримувати в гумореску жарт у мене, на відміну від тебе, Вікторе, не вистачило хисту. Молодець!
Дякую, Михайле, правильно розумієш все, люди різні, у кожного реакція на ту чи іншу життєву драму своя, багато й спивається, на жаль. Про це вже думаю, бо й донька говорила, що вже краще про собаку було писати, рудий їй дуже сподобався...
Є такі речі, про які слід пам'ятати завжди - і в свята, і в будні. Застереження буває, часом, невеселим, як і в даному випадку, проте, на все воля автора. Таким йому бачилося свято, таким він його показав.
Та вже мені говорили, що десь із середини повернув трошки не туди. Буде час - перепишу другу частину, вірш одразу міниться. Для цього небагато потрібно - просто розбудити героїв.
Дякую вам. Дійсно, цікава історія. Нерідко трапляється таке в житті, що самому ніколи не придумати, а вже якщо трапилося, то не відразу й віриться в очевидне. Хорошу подію переживаємо - своє життя...