А я категорично заявлю - не поети. Хто поети - Павличко чи Драч, сто разів перефарбовані лицеміри? Це вони моїх дітей мають виховувати? Вибачте - ні. А от якраз справжні поети зі спілки і виходять. Якщо Ви бачили по телевізору презентацію книги Л.Костенко "Берестечко", то Ви мене зрозумієте, якщо ні, раджу десь знайти і подивитись (і послухати, що про отих спілчанських каже справжній геній).
Дякую за коментар, але нічого я не змальовую. Прикро, що ви не розумієте гумору. Почитайте перші коментарі. Не знаю, як хто, а я намагаюсь бути різноплановим автором, і шукаю себе у багатьох жанрах - лірика, інтимна лірика, громадянсько-політична лірика, епіка, гумор і сатира, байки, пародії. В мене є ціла книга виключно гумору, сатири, стьобу, гротеску. Оцей вірш якраз звідти. Я думав, що ви зрозумієте. Невже не відчувається духу іронії і приколу, чи ви дійсно думаєте, що я так би "розбирався" з дамою. Тоді "дякую".
Катрусю, за свої 38 років я ще не зустрів жінку, яка би дійсно по-справжньому була здатна кохати "до кінця життя", а також ту, яка була би гідна того, щоб її кохали "до кінця життя". Якщо знайду - одружусь, а поки... Але ж вірш не про це, це просто прикол, навіщо його так аж надто серйозно сприймати?
Не зрозумів слова "габзуєте". Чесно кажучи, такого слова ще ніде не зустрічав, і у словниках не знайшов. Це, напевно щось діалектне. Розшифруйте, будь-ласка, бо я дійсно не розумію, що я роблю зі своєю репутацією.
Пилип, взагалі-то класно, але... Не "прохожі", і "китяги", а перехожі і кетяги. По-друге, основні форми класичної японської поезії - хоку (3 строфи), танка (5 строф), хайко (7 строф), ренга (11 строф). І ніяк інакше - 4 ніколи.
Дякую всім за коментарі. Як я і думав, почуття гумору і відчуття стьобу є буквально в одиниць. Але, я бачу, наші перемовини з Олександром вас шокували більше. Не знаю, хто він, а я не ведист, а православний християнин. Ну покладіть праву руку на ліве серце, і скажіть, що його слова про 4 стадії не мають рації. Та мають (причому по відношенні до обох статей). Як би ми не заідеалізовували стосунки між людьми, а от цих самих стосунків(справжніх) у житті майже не знайти. Я мало знаю людей (навіть тих, які разом живуть 30 років), які дійсно по-справжньому кохають один одного. Не звичка, не спільні діти чи майно, а справжнє кохання, я про це кажу. Так, що не обманюйте самих себе, не лицемірте, і не кривіть душею. А таки майже всі (і чоловіки і жінки) в практичному житті дійсно всі ці стадії проходять. P.S. А віршик насправді просто стьобний, я жодній дамі такого не казав, і не було в мене такої ситуації. Майте ж хоч трохи уяви, і почуття гумору, бо здурієте від такого серйозу. Дякую за увагу, заходьте ще.
Абсолютно згоден з Олександром. По-нашому заграва, а не "зарево", і я теж не зрозумів 4 рядок. Окрім непродовженої метафори, я уточню: якщо вже "жменю" то посмішок. Щось одиничне жменями не жбурляється, тільки множинне. Я думаю, що доречно було би саме "жбурнувши жменю посмішок у мене". А якщо одну, то просто посмішку, без жмені. Таке буде правильне смислове наповнення. І ще, Сашо, не ображайся, але я любитель писати пародії, штук 120 вже маю, на різних і юних, і маститих поетів. Оте твоє "іду дорогою з мурахами по спині" ну аж проситься бути спародійованим. Здогадуєшся, куди можна приплести тих мурах на спині і як це все можна продовжити. Не пиши більше так, бо ризикуєш бути висміяним і обвульгареним. Я не на себе натякаю, я взагалі кажу. Удачі.
А якщо так "Стаємо ми, коли краде їх вітер." Просто слова міняються місцями і не збивається ритм. І останній куплет я би допрацював, "ідей-людей". У порівнянні з попередніми строфами тут випадає склад і змінюється віршований ритм. Подумайте.
Згоден з Аллою. Я би не пускав ці вірші разом. Тим паче я не збирав би їх в один цикл. По-моєму вони всі різні і про різне, а цикл - це коли низка віршів на одну тему. А, взагалі, класно.
Все правильно. Я цей вірш давно написав, і він для мене був якимсь сакральним чи що. Нічого не бажалось змінювати, хоч і бачив, що можна було би ще підшліфувати. А зараз щось я вже не так на нього дивлюсь. От щойно прийшло в голову. Подивись передостанній куплет, по-моєму так гарніше.
Це дуже цікавий жанр - стьоб. Першими не писати (а співати) в цьому жанрі почали "Брати Гадюкіни". Я теж намагаюсь робити щось таке. Якщо вам смішно, значить все вийшло, як треба. Дякую.
Дякую. З останньою строфою, як і з куплетом все нормально. Римуються строфи 1 і 3, та 2 і 4. У першому випадку по 11 складів, у другому по 12. Це у попередньому куплеті строфи трохи плавають. Якраз там де не зовсім вдалий наголос. кидАли. Я знаю про це, я дивився в словниках і спілкувався з філологами. Можна і так і так, як, до речі ВІрші та віршІ. Але подумати варто, може щось і зміню. Як прийде нове натхнення. Дякую.
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('