Незнані людям задуми Творця І неосяжність світу незбагнена. Ми є усі акторами на сцені Театру, що ім'я йому - "Життя". В нім режисер сплітає у вінок Непоєднане – віру та зневіру, Буття яскраве – існування сіре, Бездумність і шалений вир думок. Сліпучий промінь тне небес блакить, На світло дня лягає темінь ночі І чорним круком дивиться нам в очі, Тамуючи за снами ненасить. Гірський струмок, напившись досхочу, Зринає враз стосильно й стоголосо І розриває плоть землі в покоси, Задобрюючи Бога від дощу. І холод зим роз’ятрює вогонь Гарячих душ, залюблених у волю, В театрі цьому біль зціляють болем, А самоту – теплом своїх долонь. Там у безсилих зроджується сила, Що вісь земну спроможна відхилить, Тамують за любов'ю ненасить Усі, хто прагне лету і окрилень... Незнані досі задуми Творця, Що є в театрі цьому режисером. Приходьте - там завжди відкриті двері! Театр чекає нового гравця...
Так, Ярославе, хотіла би я сказати, що все у цьому вірші - мої поетичні фантазії, але на жаль, не можу... ну не пишеться мені, коли добре, лише тоді, коли болить, і саме писання рятує у миті смутку і безнадії. Все минає і цей стан також мине, бо новий день несе надію. Дякую Тобі, Друже!
Налітавшися по світу, десь приблизно серед літа, Біля мене ледь помітно промайнув грайливо ти. Не збагнула - що за диво? Почуттів у серці злива, Я віднині знов щаслива, бо позбулась самоти!
Кожен стан душі має свої плюси і не минає безслідно, деколи зі стану "хандри" можна більше винести, аніж з щасливої ейфорії... Дякую Вам, пані Катерино!
У анумівський пиріг привітання Якову Мій шматочок також ліг, бо подія знакова. Літо - гарна є пора, все довкруж колоситься, Нехай вірші з-під пера Вам ще довго просяться!
Пані Катерино, Ви помиляєтесь, коли кажете "ніхто про це не пише", декого подібні теми також хвилюють. До речі, я також помітила, що коли пишу про надто наболілі теми, там значно менше відгуків, аніж на теми любові і кохання, до прикладу. Це свідчить не про те, що люди байдужі, а лиш про те, що цього важкого вистачає з вершком в реальному житті і хочеться більше насичувати душу позитивними і життєствердними мотивами. Не сумуйте!
А цей віршик справді народився у мене дуже легко і швидко, як відповідь на вірша Віктора Кучерука. Мені приємно, що такі мої експромти залишають приємні враження.
0
Не сумуй, поете, не сумуй, 
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('