Пн, 04.11.2024, 20:37
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3382]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи потрібен цей модуль
Всего ответов: 355

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Життєва РОЛЬ

Тут не театр, хоч є свої «куліси»
Де тиша і «суфлером» монітор…
Тут люди поміж вічністю і світом,
Я – кардіолог і сама собі актор...

«Прем’єра» завжди з вечора до ранку
Без репетицій, кастингу і проб…
Лиш Режисер Небесний тільки знає
Життя в фіналі, а чи Вічний Сон…

Нема партерів, нема лож, балконів,
Нема афіш, анонсів, глядачів…
Лише серця, що в болю стоні
Чеканять тиху музику віків…

Тут кожен день як крапля воску,
До дна спливає в Чашу Небуття –
Долаю сумніви й тривоги –
Бо у моїх руках чуже життя!…

Чужого горя не буває в світі,
Як не буває й сліз чужих гірких,
Бо й власне серце завмирає знову
У мить, як монітор притих…

Молюся Господу думками,
Німіє слово та душа кричить…
Я ж не факір, не маг між вами –
Тонку безсильна зупинити мить!

Всевишній, дай мені розради
Дай сил, терпіння в боротьбі
Бо Ангел Смерті тут чатує,
Життя вручаючи глухій пітьмі…

Ніхто не хоче помирати –
Бабуся ти, чи легінь. чи дитя…
І скільки б не прожив ти часу,
Всі мають право на земне життя!

Так часто Господа благаю
Молю за тих, чужих, в моїх руках,
А сил й відваги вже не маю
Для себе в Бога попросити благ!

Тому без слави і овацій,
Я граю роль, що Бог подарував,
Життя я іншого не маю,
Хоч скромний мій репертуар…

Додав: Lilafea (29.07.2011) | Автор: © Іванна Осос
 
Розміщено на сторінці: Життя...

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1836 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
1 Abigel • 08:42, 30.07.2011 [Лінк на твір]
Ефектно... Дуже сильний за змістом твір: проймає до глибини душі! Пані Іванно, тільки чомусь Ви окремі рядки римуєте, а деякі - ні. Це так замислено? Вийшов у Вас і не білий вірш, і не звичайний римований. Хоча, це робить твір непересічним, по-своєму гарним.
Пробуйте рідше звертатися до римування між собою слів, що належать до однієї частини мови (монітор - актор, глядачів - віків та ін.). Не думаю, що цього треба уникати взагалі, але краще не зловживати. Римування різних частин мови значно ефектніше.
Мені дуже сподобався Ваш вірш, просто вразив! Потужно написано.
Бажаю Вам творчої наснаги!
avatar
2 kiv-als • 10:16, 30.07.2011 [Лінк на твір]
Пані Іванно ,після такого детального коментаря пані Марії ще важко щось додати.Дуже потужний ,емоційний твір.Якщо не враховувати деякі зауваження,ставлю Вам - 5.Мої Вам hands :hands: hands
avatar
3 Lilafea • 11:07, 30.07.2011 [Лінк на твір]
ЩИРОСЕРДЕЧНЕ СПАСИБІ ЗА КОМЕНТАРІ!
Я ВЗАГАЛІ НЕ НЕ ПРОФЕСІЙНИЙ ПОЕТ , А ЛІКАР-КАРДІОРЕАНІМАТОЛОГ
avatar
Незнані людям задуми Творця
І неосяжність світу незбагнена.
Ми є усі акторами на сцені
Театру, що ім'я йому - "Життя".
В нім режисер сплітає у вінок
Непоєднане – віру та зневіру,
Буття яскраве – існування сіре,
Бездумність і шалений вир думок.
Сліпучий промінь тне небес блакить,
На світло дня лягає темінь ночі
І чорним круком дивиться нам в очі,
Тамуючи за снами ненасить.
Гірський струмок, напившись досхочу,
Зринає враз стосильно й стоголосо
І розриває плоть землі в покоси,
Задобрюючи Бога від дощу.
І холод зим роз’ятрює вогонь
Гарячих душ, залюблених у волю,
В театрі цьому біль зціляють болем,
А самоту – теплом своїх долонь.
Там у безсилих зроджується сила,
Що вісь земну спроможна відхилить,
Тамують за любов'ю ненасить
Усі, хто прагне лету і окрилень...
Незнані досі задуми Творця,
Що є в театрі цьому режисером.
Приходьте - там завжди відкриті двері!
Театр чекає нового гравця...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz