Ефектно... Дуже сильний за змістом твір: проймає до глибини душі! Пані Іванно, тільки чомусь Ви окремі рядки римуєте, а деякі - ні. Це так замислено? Вийшов у Вас і не білий вірш, і не звичайний римований. Хоча, це робить твір непересічним, по-своєму гарним. Пробуйте рідше звертатися до римування між собою слів, що належать до однієї частини мови (монітор - актор, глядачів - віків та ін.). Не думаю, що цього треба уникати взагалі, але краще не зловживати. Римування різних частин мови значно ефектніше. Мені дуже сподобався Ваш вірш, просто вразив! Потужно написано. Бажаю Вам творчої наснаги!
Пані Іванно ,після такого детального коментаря пані Марії ще важко щось додати.Дуже потужний ,емоційний твір.Якщо не враховувати деякі зауваження,ставлю Вам - 5.Мої Вам :hands:
Незнані людям задуми Творця І неосяжність світу незбагнена. Ми є усі акторами на сцені Театру, що ім'я йому - "Життя". В нім режисер сплітає у вінок Непоєднане – віру та зневіру, Буття яскраве – існування сіре, Бездумність і шалений вир думок. Сліпучий промінь тне небес блакить, На світло дня лягає темінь ночі І чорним круком дивиться нам в очі, Тамуючи за снами ненасить. Гірський струмок, напившись досхочу, Зринає враз стосильно й стоголосо І розриває плоть землі в покоси, Задобрюючи Бога від дощу. І холод зим роз’ятрює вогонь Гарячих душ, залюблених у волю, В театрі цьому біль зціляють болем, А самоту – теплом своїх долонь. Там у безсилих зроджується сила, Що вісь земну спроможна відхилить, Тамують за любов'ю ненасить Усі, хто прагне лету і окрилень... Незнані досі задуми Творця, Що є в театрі цьому режисером. Приходьте - там завжди відкриті двері! Театр чекає нового гравця...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
:hands: 
