SITE LOGO
Нд, 24.11.2024, 22:42
Меню сайта
Наш опрос
Чи є у Вашому н.п. поетична спілка, клуб?
Всего ответов: 342
Главная » Комментарии пользователя [Валькірія]

Найдено комментариев: 5305
Показано комментариев: 3991-4020
Страницы: « 1 2 ... 132 133 134 135 136 ... 176 177 »

avatar
Василю, цей вірш про теплі, дружні почуття, але не про кохання yes
avatar
Та це наш Віктор від мене, мабуть, набрався хандри, мені уже трохи полегшало, а на нього якраз "найшло" tongue
avatar
Пане Пилипе, ну не треба так заздрити Віктору, достатньо знайти на Анумо одну гарну світлу Душу, яка пульсуватиме таким же світлом, як і Ваша, і написати для неї щирого вірша, от і все. Відразу відчуєте, як світ навколо Вас заіскриться і потепліє, та й ближнім буде приємно yes
avatar
Та хай думають на здоров'я, особливо коли про приємне, стільки тієї радості confu9 а мені завжди приємно робити ближнім приємно, принаймі словом yes tongue
avatar
Закружляла хуртовина із пилюки,
Аж туманиться в очах у небі круку,
І тобі не видно - де блукають руки?
Лиш у когось серце б'ється дивним стуком... tongue 83
Закружляли дві душі в любовнім шалі,
Аж порвалися від пристрасті коралі,
Позлітали від нестримності сандалі...
Ось такі шалені рими у Наталі confu9
avatar
Я до Тебе крізь похмурі хащі
Горличкою, Друже, прилечу,
Хай самотність стулить свою пащу
Й більше вже не гладить по плечу.
Хай літа і відстані позаду
Дух Твій не насміляться зламать,
Прожени зневіру, сум і зради
І повір у Божу благодать!
Хай минуле смуток не колише
У душі, залюбленій у світ,
А з глибин зринають гарні вірші
І штовхають крилонька в політ!
Док рука виводить ніжні рими -
Ти у веснах знову заблукай.
Ти - юнак насправді між старими,
Бо вогню у серці - понад край! console
confu9
avatar
Від такого коментаря аж дух захоплює confu9 Дякую, Ігоре! yes
avatar
Дякую Вам, пане Іване!
avatar
Не тільки Твоя, Вікторе... smile
avatar
Деколи однією фразою можна викликати такий шквал асоціацій і рим, що годі стриматися. А у цьому вірші Ти, Ігоре, пішов навіть далі і глибше, ніж у первісному варіанті, вже й не знаю, який з них кращий, хоч на братів буже схожі yes yes
avatar
Тільки так, пане Іване! yes
avatar
Сонячний промінь, торкаючись серця,
Віру у нім до життя воскрешає.
Серце у вирі любовних інерцій
Все пам'ятає, та все всім прощає yes
avatar
Мабуть, так воно і є, живемо від світання до смеркання, у чеканні на кохання, а по при те народжуються нові сподівання і вірші...
avatar
І люди, мов зорі, вмирають колись,
Їх душі нетлінні летять в небовись.
Життя їх у вічності схожі на мить,
Це важко збагнути, ще важче змінить... shy
avatar
Як би ж то... деколи у любові буває ще спекотніше і войовничіше, аніж у вічних протестах на барикадах війни confu9
avatar
Не втрачай віри у диво, бо воно у тебе вірить! :)
Вікторе, а мені чомусь проситься останній рядок - "чи залишу його, як пролог", наче наголос має бути на И.
avatar
Це, Вікторе, заразне... yes
avatar
не все... але вже краще, аніж було...
Я, наче Фенікс, воскресаю, аби життя вдихнути понад край! yes
avatar
Та вже трохи відчуваю Тебе і Твою душу... yes
avatar
Так, Васильку, якби ж то, якби... cool
avatar
мені дуже приємно, коли моя поезія викликає у людей приємні емоції yes
avatar
Дякую Вам і погоджуюсь на всі 100! yes
avatar
Дякую, живицю вже виправила, а з римами можна буде колись і попрацювати. Вірш писався нині дуже стрімко, не встигла навіть вичитати добре, бо спішила на святкування 200 річниці Маркіяна Шашкевича, яке відбувалося на його малій Батьківщині у селі Підлисся, де виступала зі своїми віршами під синіми небесами confu9
avatar
Так, це велике мистецтво - прощати, нелегко цьому навчитися shy
avatar
Але зате так природно і по-справжньому yes
avatar
Дивно так воно виходить, пане Іване, мені пишеться лише у миті великого душевного терпіння, а для інших мої вірші приносять велике душевне задоволеня...
avatar
Щось мені цей вірш нагадує, чи не так, Ігоре? :)
Нехай живе і пульсує у Господа ласці! yes
avatar
Твої рими, вітрами сполохані,
Марять тим, що давно вже збулось...
Ти не в літо чи осінь закоханий -
У життя Ти закоханий, ось! tongue
avatar
Коли Твої вірші по всенькому світу
Розвіються вітром, мов листя осіннє -
Тоді лиш душею захочеш спочити
І будеш чекати нове воскресіння! confu9
avatar
Дякую Вам! yes
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz