SITE LOGO
Ср, 06.11.2024, 18:23
Меню сайта
Наш опрос
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 497
Главная » Комментарии пользователя [Валькірія]

Найдено комментариев: 5305
Показано комментариев: 1051-1080
Страницы: « 1 2 ... 34 35 36 37 38 ... 176 177 »

avatar
Зачепив за мою душу сонця промінь,
Проганяючи з душі правічну втому
Від розлуки, що між нами враз постала,
Від туги, що серце навпіл розірвала.
Зачепив за мою душу подих вітру,
Почуттів моїх роздмухавши палітру.
Знов печаль у моїм серці розтривожив,
Оголяючи душі клітинку кожну.
Зачепив мене за душу гомін ночі –
Про самотність ніч журливо щось шепоче,
Про ті мрії, що ніколи не воскреснуть
І про надто швидкоплинну нашу весну.
Зачепив мене за душу спів пташиний,
Я від нього вдалеч думами полину –
У світи далекі, мною ще незнані,
У яких тепер живе десь мій Коханий.
Зачепив мене за душу теплий спомин,
Знов у серцю моїм зраненому повінь... shy Згадалось дуже давнє...
avatar
Це тобі дякую, Роксоланко, бо якби не ти - його б не було, я просто дописала ще трішки те, що відчула у тебе між рядками...Дякую за репутацію, хоч це не головне ( потім скажуть, що ми одна одну "за вуха тягнемо") bv
avatar
Роксоланко, писала це близької п'ятої ранку, як не дивно - повернулася якраз з весілля (подруга доньку заміж віддавала), вирішила ще перед сном зазирнули по сайтах, а тут Ти... ось не змогла й промовчати, заснула вже виднося було...вмієш ти, Сестричко, зачепити мене за живе...
avatar
Матеріал вище, на сторінці Олексія Тичка.
avatar
Душа кровоточить, пульсують роз'ятрені рани
Від наших власнОруч змайстрованих нами ж розп'ять,
Хробак гріхо-творний вгризається в душу безтямно,
А спокій увесь видувають вітрища сум'ять.
На стінах душі вицвітають картини про вічне,
Горять образи у святинях... земля попелищ
Волає у небо, мов Господу дивиться в вічі,
Благаючи в нього - " Коли ж від людей захистиш?".
Та слІзьми розкаянь давно вже ніхто тут не плаче,
Лишень кровоточить поставлена кимось свіча.
Яких ще, Людино, потрібно кривавих означень,
Аби навернулась до свОїх одвічних начал?
Вже час пошматовану зболену душу стовинну
Зцілити від скверни, омивши в джерелах святих.
Завмерли в чеканні ікони. Чекають Людину.
Та доки нема ще - кривавлять тривожно зі стигм...
avatar
Так, пані Катерино, мікрофон псує, люблю живе виконання, коли можна випускати голос, а тут підвальне приміщення і мікрофон дуже стискають, та все ж... поетичний привіт анумикам передала tongue
avatar
Приємно, пані Алло, що Вам приємно! tongue
avatar
Я так розумію, що сподобалось, пане Іване! ;)
avatar
Та згадалося, що десь був запис з минулого вересня, ось і вирішила трохи оживити вірші, тим більше, що вони адресовані рідним душам... Сподіваюсь, Сестричко, що цей додаток до мого поетичного привітання тобі також був до душі tongue
avatar
А, може, роздмухати свічку погаслу,
Щоб знову всміхнулось омріяне щастя? cake
avatar
Не полінувалася усе прочитати, так правдоподібно змальовано характери, що аж картинка відразу ожила перед очима, лишень сумна дуже, реалістична...
Сподобалось, пане Юрію, чекаю на продовження!
avatar
І проситься продовження
У цього диво-літечка.
Я вірю - Ви це зможете,
За це дарую квіточку! happy4
avatar
А хто ці "ранги" визначає? А Ваш вірш, пане Олесю, не потребує зміни, він цілісний і довершений, просто у мене дещо інші вібрації і тому я його почула так...
Творіть! yes
avatar
Твої слова зігріли душу, мов сонце, з самого рання',
Бо лиш Любов - непроминуща, мов світло завтрашнього дня, s-8
Бо лиш єдине серце гріє у цьому світі самоти,
Коли до тебе твоя Мрія зуміє стежку віднайти! happy14
avatar
Роксоланочко, люба Сестричко яснокрила, та слів таких немає, аби описати усю сонцесяйність твоєї душі, усі Твої чесноти, якби то все написати, на що Ти у нас заслуговуєш - в інтернеті стався б збій від перезавантаження ;)
З поверненням, Тебе тут дуже бракувало! s-8
avatar
Вікторіє, не перестаю дивуватись глибині твого світосприйняття! та розумію, що з такою "хворобливою надчутливістю" надто непросто у цьому облудному світі, по вінця самоти і полинів... shy
avatar
А я досі не навчилась виставляти картинки - тому мушу хоч вірші якісь тут показувати, а то дехто і одне, і друге, а я відставати теж не хочу... nohi morgay
avatar
Така картинка, що й вірша можна не читати))) Пристрасно, пані Алло! s-9 s-9
avatar
Я буду ду-у-у-у-же тішитися за Вас!
avatar
І як подарунок для доні - колискова...

Спить дівча малесеньке у своєму ліжечку,
Бо її втомили денні віражі.
Хай тобі насниться місячна доріжечка,
Що до тебе стелиться з рідної душі.

Я попрошу янголів, щоб вони крилятами
Всім твоїм тривоженькам ставили заслін.
А коли ти, дівчинко, безтурботно спатимеш,
Поруч я стоятиму, схожою на тінь.

Бачу я, як янголи наче посміхаються,
Бо ж у тебе крилонька схожі, як у них.
Крихітні долоні їх віч твоїх торкаються
І тобі нашіптують дивовижні сни.

Світить ясний місячок крізь твоє віконечко,
І тебе, мов зіроньку, ніжно обійма.
Коли встанеш, дівчинко, засіяє сонечко,
Ти в його проміннячку будеш не сама... happy14
avatar
Христино, вітаємо на нашому сайті Вас і Вашу донечку-бешкетницю! happy8 Нехай здорова росте доня і водночас зростає і Ваша майстерність. У Вас багато любові і світла, але над римами ще треба працювати, уникати повторень, шукати образи, а не лише описувати те, що видиме для всіх. Успіху!
avatar
Нехай крилом між хвиль майне вже скоро
колишня світла усмішка кохана,
всміхнуться ввись з дна річки вічні зорі
і місячна доріжка поміж Вами! happy14
avatar
Історія показує, що патріархат себе не виправдовує... пора жінкам брати владу у свої руки! morgay
avatar
Від тих споришів цвітуть ружі в душі!
Ну дуже сподобалось, Наталю! happy4
avatar
Наче побувала у дивосвіті, де все іскриться від щастя і любові, літають метелики мрії, до яких можна торкнутися рукою, одним словом - справжній Рай!
Чарівно, Ігоре! flowers
avatar
Пане Олесю, знову вірш вартий уваги, а мені так він зазвучав...

Кого у сірому тумані
Диявол влади не водив -
Той не купався у дурмані
земної слави і кадил.

Хто не тримав в руках корону,
Хоч невелику, все ж якусь -
Той поважатиме закони
І не втрача тверезий глузд.

Хто не здирався, хоч разочок
На схили владних пірамід,
Той не здійма з людей сорочки
І не лиша кривавий слід.

Хто не стрибав на вороному
Й жупан гетьманський не носив -
Той не молився чорту злому
І в нього долі не просив.
avatar
Пані Людмило, Ви справді вчасно підоспіли, аби долучитися до нашого вітального гурту! happy2
avatar
Пані Катерино, Ваше привітання вартувало б виставити окремим віршем, воно того заслуговує!
avatar
Пане Олесю, ця тема просто мені дуже близька, я не могла обминути її стороною... Тішуся, що стала Вам у пригоді!
avatar
Який важкий той хрест пророчий,
мабуть, такий, як у Христа, -
болить, як живцем колють очі,
стікає в землю кров свята.
Пророк розтерзаний сліпцями
і винуватий без вини,
юрба, затуркана «отцями»,
волає гучно - "Розіпни!"
А хто ж наступним чи останнім
віддасть себе на той вівтар?
Земля усіяна кістками,
та чи не досить з нас є кар?!

О, пресвяте, всесильне Небо,
та скільки ще пророків треба
зіслати нам на землю грішну,
щоб ми прозріли? Хай Всевишній
люд порятує від безодні,
хай зцілить нас любов Господня!

Так зазвучав мені Ваш вірш...
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz