SITE LOGO
Пт, 08.11.2024, 05:42
Меню сайта
Наш опрос
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 497
Главная » Комментарии пользователя [Валькірія]

Найдено комментариев: 5305
Показано комментариев: 2041-2070
Страницы: « 1 2 ... 67 68 69 70 71 ... 176 177 »

avatar
Я про те, що розумію тебе більше, аніж ти думаєш... А щодо уяви - то не сумніваюся у твоїй спроможності.
Щасти тобі, Поете!
avatar
Приємно, що завітав на мою скромну сторіночку!
Бачиш, Андрію, навіть у моєму вірші все починалось з душевних судом, а завершилось на життєдайних нотах... так і у нашому житті... yes
avatar
Андрію, хочу сказати, що слова "іноді реальність і фантазія настільки переплітаються, що відрізнити неможливо..." я розумію більше, аніж ти можеш уявити...
Не падай духом, жити є чого заради!
avatar
Реальність приймати – мистецтво велике,
Настоянка м'яти нехай стане ліком
І зцілить байдужість, що рими не має...
А знаєш - у кожнім з нас крихітка раю!
avatar
Недосяжні далі ваблять вже й Наталю... da-48
avatar
Та ось "погралась" трохи я із формою,
Вже круками не налякати мене чорними.
Буває, зміст у формі зрідка маю,
Десь Муз мій заблукав в кущах розмаю... ;)
avatar
Дай Бог, Наталю, дай Бог!... ;)
avatar
Наче сонечка маленькі, що на смак такі смачненькі,
Так і хочеться гам-гам, сподіваюсь, що і вам... da-48
avatar
Дякую, Наталочко, аж сніг на балконі розтанув від твого деревця... tongue
avatar
Зимова параноя торкнулася до серця,
А знаєш, там, де двоє - знайдуться щастя дверці! da-48
avatar
Гадаю, зимові сніговії навіяли Вам цю мелодію, а мені цього віршика... Дякую, пані Катерино!
avatar
Дякую, пане Іване, приємно, що завітали на мою сторіночку!
avatar
Ти на місці не стій, вирушай разом з вітром,
Дотулися до мрій, пий любов, мов повітря,
А як раптом в снігах доля щастя сховає -
Проганяй з душі страх, відшукай шлях до раю! da-48
avatar
Хто це стукає у шибку?
Це чарівний птах весни,
Відчиняй віконце швидко -
Хай в твої проникне сни.
Теплий вітер смуток витре
І надмухає вірші.
Хай безмежна мрій палітра
Оселяється в душі! flowers-1
avatar
Чи бажання всі замерзли? чи до щастя довгі черги?
Як знайти свою берізку? - сушить Крісман свої мізки... ;)
avatar
Бачу, спільними зусиллями Мартин довів свого вірша до майже бездоганного звучання, тішуся, що на Анумо стільки доброзичливих людей, готових помагати молодому поетові зміцнювати свої поетичні крила! da-48
avatar
Бо, мабуть, для тої Крісман ще не виросли берізки,
або їх бензопилою вже спиляли й за водою
відпустили собі плисти...ось така журлива пісня... shy
avatar
Хотіла б теж під цю берізку сховатись Крісман... ;)
avatar
Кохання - мов крапля роси на світанку,
Торкне її сонячний промінь - щезає...
Лелійте кохання своє до останку,
Бо святості більшої в світі немає!
avatar
Слова - мов водиця, яка пробиває з джерел,
Що русло собі у землі між каміння прорве...

А цей "колоритний перегук" душі моїй також є милий,
від нього, здається, ще дужче ростуть мої крила yes
avatar
Торкни струну, нехай вона бринить,
Зливається з вібраціями серця,
Між вами - незбагнена зору нить,
Яка не рветься...
avatar
Пані Катерино, наш Мартин просто добрий учень, все ловить на льоту. Ось читаю і трохи боюсь, аби учень не перевершив свого вчителя tongue
avatar
Кохання так часто подібне на вітер,
Відчути лиш можна, торкнутись - не вдасться.
Ми, наче молитву, шепочем сім літер
І прагнем пізнати примарного щастя...
avatar
Світлий, життєдайний вірш... Ви на вірній стезі, пані Катерино!
avatar
Наче ціла вічність промайнула у Ваших рядках і між ними...
Схиляю свою голову перед Праматір*ю Прадавнього Лісу!
avatar
Двічі в одну річку - це не просто...
Хай триває вічно тепла осінь!
avatar
Я вірю теж в прийдешній день,
У волелюбний дух, що скресне,
Бо завітають скоро весни
На землю віршів та пісень! da-48
avatar
На розхрещенні доль
Пошматованих мрій,
О, мій Боже, дозволь
Дочекатись зорі,
Що засяє вогнем,
Воскрешаючим все,
І підійме мене
В піднебесся ясне,
Де не буде журби
І душі шматувань,
Де ненависть юрби
Не розчавить бажань,
Де облудні людці
Вже не матимуть прав,
Де Людина – не ціль
Для забав і розправ,
Де на крилах летять
Мрії-птахи увись,
Де я вільною стать
Зможу вже – не колись...
Але док' Божий перст
Не вказав у мій бік –
Я нестиму свій хрест,
Я не зраджу собі!
avatar
Десь у якомусь моєму вірші є такі рядки - "Слід починати з себе світ цей на краще міняти...", ось намагаюся, а чи виходить - не знаю...
Дякую, Наталю, за теплі слова!
avatar
Роксоланко, я коли почитала твого мені коментаря під моїм коментарем на твого вірша про Друга, спочатку всі слова забула від задоволення, а потім враз з мене полилося, не могла залишитись перед тобою в боргу, хотілось зробити тобі трішки приємно... бачу, всім сподобалось. Переконана, ти заслуговуєш значно кращих слів! yes tongue
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz