SITE LOGO
Пн, 25.11.2024, 23:52
Меню сайта
Наш опрос
Чи потрібна зміна часу на годину вперед/назад?
Всего ответов: 438
Главная » Комментарии пользователя [Валькірія]

Найдено комментариев: 5305
Показано комментариев: 1981-2010
Страницы: « 1 2 ... 65 66 67 68 69 ... 176 177 »

avatar
Дякую, пані Катерино, що прикрасили мого віршика такою гарною картинкою!
avatar
Наталочко, від твого серця мені аж весною у моїй оселі повіяло і пальма ледь не зацвіла tongue
Дякую тобі! yes
avatar
Стрічка оця оповила серденько...вірш прочитала, аж стало тепленько yes
avatar
Хочеться лише сказати - спасибі за таке "Спасибі!"... da-48
avatar
"Ніжність кольору зими" - гарно так... а ще мені згадався мій давній вірш зі схожими кольорами...

Пристрасть кольору сонця,
Очі кольору неба.
Я навік охоронцем
Хочу стати для тебе!
Мрії кольору вітру
Нас обох окриляють,
У життєву палітру
Ми внесем крихти раю.
Аби жити, мов в казці,
Чашу ніжності спити –
Зафарбуємо щастя
Кольорами блакиті.
Ми так прагнемо злетів
І торкання вустами.
Щастя – наче комета,
Пронеслося над нами! roze
avatar
Знову щось таке незбагнено-привабне вчувається у Вашому вірші, пані Валентино, словами не виразиш - лиш можна відчути душею... roze
avatar
А ви хіба знайомі, Наталю?... ;)
avatar
Гадаю, що Поет ще й сам добре не знає, яка згуба його чекає... ;)
avatar
Та це моя відповідь Віктору на його вірша "Ворожіння", написана нашвидкоруч, а потім вирішила повісити, як окремий віршик...
avatar
А чому ти сам його про це не запитаєш? Може, йому так рима лягла... ;)
avatar
Літають сестри у Храм небесний
І свої крила купають в веснах,
Щоб в їхніх віршах любов воскресла... s-8
Життя чудесне!
avatar
Роксоланко, тут вже важко розібрати, хто кого більше надихає - я тебе, чи ти мене, все так заплутано... ;)
avatar
Дякую, пані Катерино, за теплі слова ( а ще за подаруночок) ;)
avatar
Дякую, Сестричко, за твоє тепло, що доходить до мене навіть через океани!
avatar
Сподіваюсь, я ще встигла на шматочок смачнючого тортика, нагулала ж я апетит цими роз*їздами, а тут так гарно з Вами усіма погрітися... Дякую Роксоланці, що зібрала таку гарну компанію навколо свого віршика і Василевого тортика! tongue
avatar
Трішки так, враховуючи, що премія прозова і перше місце мусіли віддати прозі, то серед поетів рідного краю мене в цім році визнали кращою... tongue
avatar
Моя люба Сестричко з далекого краю, так тепло мені на душі від цих твоїх слів, аж слів бракує... дякую тобі за те, що ти є!
Щойно повернулася з Самбора, там мені нині в урочистій атмосфері вручили другу літературну премію імені Івана Филипчака, письменника та громадського діяча, який жив на початку минулого століття у м. Самборі, був дуже гарний вечір, виступала, ще й тисячу гривень преміальних отримала для заохочення... Завтра відпишу щось віршами, бо нині вже виговорилась... Шлю свій цьом крізь океани! roze
avatar
І я хочу в купіль цю щастя,
В обійми зануритись казки...

Дуже ніжно і чуттєво написано, аж на душі потепліло! da-48
avatar
Я повноводною рікою, не даючи душі спокою,
За горизонти ген полину, знайду там серця половину... ;)
avatar
Дякую, Наталю, за добрі слова на адресу мого віршика і приємно, що завітали на мою сторінку!
avatar
Заради такої картинки вартувало написати цього віршика, хоча це насправді коментар на останнього вірша Віктора...
Дякую, пані Катерино, за таку красу!
avatar
Цікаво, ця Магдалена справжня чи вигадана?... ;)
avatar
Поворожи мені, Поете,
На те, що там, за рубежем -
Чи янгол в небі вбереже,
Чи накладе на щастя вето?
Поворожи мені на сни -
Які з них стануть мені віщі?
Як можеш - вижени зловіщі,
Впусти у серце дух весни!
Поворожи на сяйві зір -
Яка зоря моя щаслива?
Кинь карти так, аби до дива
Торкнулась, злу наперекір.
Поворожи й приворожи
Того' до мене, хто крізь терня
Прийде й любові вкине зерна
У моє серце... Ворожи! da-48
avatar
А, може, зробити контраст, спочатку чути сміх, а потім плач, так буде гостріше... Плач дитячий рветься знов... Як Вам?
avatar
Визнаю, пані Катерино, що у Вас гостріший, я лише хотіла підправити риму... tongue
avatar
Щемно так, пані Катерино, пробирає до кісток.
А якщо б тут трохи підправити -
Ноги, вмочені у кров,
І не видно краю,
Сміх дитячий лине знов,
Йти куди - не знаю…
avatar
Тішуся, пані Катерино, що моя "редакторська рука" благословляє у світ такі теплі, чуттєві вірші, який наш колега по перу сам не наважувався виносити на перед людські очі. Нехай ці віршики живуть і приносять насолоду тим, хто їх читатиме! yes
avatar
Не треба, друже-Мартине, перебільшувати мої заслуги, я лиш трішки "підгулявші" коми розставила по місцях ;)
avatar
Коли мені Роман скинув десяток-другий свої давніх віршів для ознайомлення, мені на цього вірша відразу впав зір, щось в цій Магдалені було таке чарівливе... ось вирівняла трохи ритміку і коми, і поділилась з любими анумиками... Читайте і насолоджуйтесь!
avatar
Хочу теж відвар цей спити,
Материнку йду шукать,
Буду в зіллячка просити
Мені щастя дарувать... yes

За такий гарний віршик і чудові рецепти від мене велике дякую!
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz