Пошли мені цілунки, Магдалено,
Бо я давно в полоні віч зелених,
Веди мене у світ бажань нестримних,
Туди, де оживають наші рими.
Усмішку намалюй мені вустами,
Нехай льоди розлук усі розтануть,
Проникне в душу сонця теплий промінь,
Освітить шлях в майбутнє невідоме.
Прийми в обійми, любко Магдалено,
Моє життя і душу оголе'ну,
Відчуй, як серце прагне спити ніжність,
Кохати - це насправді дивовижно!
Вібрують нерви струнами гітари,
Весна у серці квітне, мовби чари,
Чуття мої до тебе - чисті роси,
Дозволь волошки вплести в твої коси...
Чого чекати, Мавко моя люба?
Усі багатства світу ми здобудем.
Ось знову зазираю в любі вічі...
Повір, на нас чекає ціла вічність!
| 
у Вас 
1
Дякуємо за теплі слова! 
