"Господь Ісус бере від Симеона знову хрест на свої рамена і його
несе. Сили покидають Ісуса, він заточується, мліє і впадає другий раз
під хрестом. Цей упадок був важчий, ніж перший. Дерево хреста дуже
придавило Спасителя. Я також відчуваю біль удару другого падіння. Я
усвідомлюю, що саме я є тією страшною реальністю, від якої моя мама хоче
звільнитися будь-якою ціною - ціною смерті своєї дитини. Але чи вона
зможе колись забути про це? Ні. Навіть час їй не допоможе, хоч говорять,
що час лікує рани. Вона уже зараз, знову і знову, сама собі доказує, що
я ще не є дитиною, що я ще не людина. То ким я є? Ким була вона, коли
носила її під серцем її мама, моя бабуся? Ким є ті всі, котрі беруть
початок дороги свого життя під серцем матері? Ким же вони є? Як глибоко
ти помиляєшся, мама! А я так жалію, що не можеш мене почути, що не
знаєш: я здогадуюся про твої наміри. Плануючи моє знищення, чи могла б
ти глянути в мої очі? Тільки Ти мене знаєш, Боже, тільки Ти мене кохаєш,
бо найрідніші мені люди мають каміння серця. Ісусе, через біль падіння
прошу Тебе за усіх багатодітних батьків, усіх тих, хто з любов'ю прийняв
Твій дар – дітей і дозволив їм жити."
Що крок – то краплі крові, дикий біль… Ісусику, Ти падаєш удруге. А я? Куди подінуся звідсіль? Хіба втечу від болю і наруги?
Матусю, пошкодуй і захисти, Врятуй свою дитину від падіння. Невже ти сподіваєшся втекти Від совісті і дóкорів сумління?
Чи думала, що, може, саме я Колись би втішив неминучу старість? Я – доля ненароджена твоя, Приречена на смерть надія й радість.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
