"Придивляюся уважно до нового стану Твоєї муки, Господи! Здирання з
Тебе одягу причинило подвійний біль: перший - фізичний. Відкрилися
рани, до яких присохла закривавлена одежа. А другий - моральний,
насміхання з людської гідності. Усе це не мало жодного значення для
вояків, які в такій ситуації могли на безборонній людині вилити свою
злобу, ненависть. Господи, і мене трактують так само. Моя мама каже, що
якби я народився, то погіршив би фінансовий стан та добробут. Батько
бачить у мені перешкоду на шляху до його службового росту - кар'єри.
Лікар, який буде робити аборт, знає, що добре заробить. Всі вони мають
вигоду, їх совість мовчить навіть у ситуації, коли стоять перед
мордуванням людини, мордуванням своєї власної дитини. Тепер вони
знімають маску людяності. Я вже не вірю, що ці люди здатні на любов.
Ісусе, дай благодать прозріння тим, хто за всяку ціну прагне особистої
вигоди - навіть за ціну смерті власної дитини..."
Все ближче до останньої межі...
Христа одежу, що просякла кров'ю,
Здирають вояки. Гріхи чужі
Спокутує Він з болем і любов'ю.
Мою одежу також розірвуть -
Плаценту, у якій я мав зростати,
А тільце безпорадне розітнуть,
Щоб легше з лона матері дістати.
Я відчуваю - боляче і їй,
Та все ж не хоче від гріха звертати.
Не стихне, мамо, цей нестерпний біль,
Тобі з ним жити, а мені вмирати...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
