Сили вже зовсім покинули Ісуса. Не може далі йти, а не те щоб нести
на собі такий тягар. І знову падає під хрестом. Обступили Його фарисеї і
налякалися. Може, їм Його жаль? Та ні, вони до нього не мають ані
крихти жалю, їм лише жаль стало, що не будуть бачити, як він конає на
хресті…
Тепер я знаю, що вже ніхто і ніщо мені не допоможе. Моя смерть близько.
Визначено сьогоднішній день, третя година. Усе на ту годину
приготовлено. Батько розрахувався з лікарем, який має мене вбити, купив
мамі квіти. А вона, моя мама, ніби повеселіла. Тепер лише турбується про
себе, щоб для неї все закінчилося добре.
Про моє страшне майбутнє, про мою смерть за кілька годин, про мій біль і
німий крик ніхто не хоче навіть подумати. Вони, мої батьки, не
планували години мого зачаття, але спланували годину моєї смерті. Я так
боюся терпіння.
Ісусе! Божественний Спасителю, пробуди совість всіх тих, хто призвичаївся до зла і зло називає добром.
Іще одне Твоє, Христе, падіння…
Іще одне моє. Промінчик згас.
Немає більше жодної надії,
Вже визначено місце, день і час.
А матінка ніяк не схаменеться,
Мене для неї не було й нема.
Що це падіння просто так минеться,
Нехай не сподівається дарма.
Уб’є дитя беззахисне у лоні,
Вже миють руки судді і кати.
Але душа залишиться в полоні,
З якого їй ніколи не втекти.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
