Поміж сніжинок тане образ твій Він в чистім небі наче сонце сяє Повсюди бачу я, тебе, коханий мій А в голові і досі голос твій лунає У подиху зими, тебе я відчуваю Він, як вогонь всю душу обігріє І що мене переповняє, я не знаю Та від думок про тебе серце аж німіє. Слова немов осінній лист останній За вітром десь у світ полинуть А почуття до тебе і кохання І образ твій - ніколи не покинуть. Зимовим ранком знов тебе побачу Поміж сніжинок, що летять так легко Це сльози радості у мене, я не плачу! І поруч ти і водночас далеко!
Юні відчуття і молодість наївна, хоча така красива.....
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
у Вас 
0