"Пишу я   без адреси і без дати.
Існує поетичне братство в світі,
Якому  ні біда,ні лихоліття
Не заважають мріяти й співати."                                                       Віталій Іващенко

"То де ж ви.Браття ,по перу,
Ідіть додому.тут вас всі чекають!"
Не чують,бо по сайтах десь блукають,
А в "рідний дім " дорогу забувають.

"Поезія - це особливий світ,
В якім зійшлися мудре й романтичне,
Де пристрасті залишили свій слід,
Тому ВОНА була і буде ВІЧНО.(В.Іващенко)

ВІдкриваю я Анумо,
Пасивність чекає,
Хоч багато авторів 
Твори залишає.
Залишили на сторінці
Неодне створіння
Та щось відгуків немає,
Не зійшло насіння.
Якщо хочеш урожаю,
Поливай,козаче,
Бо насінння без поливу
Замре без віддачі.
То ж і думайте ,міркуйте,
Чи відгук лишати?
А чи краще пустоцвітом
На сайті бувати...




 

                  №2
Дядя я тебя боюсь,
Ты на всех наводиш грусть,
В балаклаве ,с автоматом
Ты не нравишся ребятам.
Не хотим тебя мы видеть,
Ведь ты можеш нас обидеть,
Ты забыл,что в тебя
Дети есть и есть родня.
Вспомни ты о них прошу,
Зла я в серце не ношу,
Уходи домой скорей ,
Не пугай ты нас - детей.

           №1
Розцвели ромашки в поле,на лугу,
Но собрать букет я маме не могу.
Не пускают нынче на лужок ребят,
Бетееры(БТРы),танки там везде стоят...

Светит солнышко нам весело в окно,
Но не радует детишек и оно.
Мы давно не ходим  также  в детский сад,
Может ,говорят,попасть туда снаряд...

Я хочу конфеток ,их у меня нет.
Стонет без лекарства дедешка сосед.
Даже попугаям нечего клевать,
Кончились запасы и  негде их взять.

Я не помимаю в чем детей вина,
В мире жили дружно,а теперь война...