Вірші

Лежебока, лежебока
на печі протер два ока,
сонно глянув у віконце.
ох високо світить сонце.
Позіхнув і повернувся…
Хто, подумав, що проснувся?
Лежебока любить спати,
ненавидить працювати.
Сверблять боки від лежання
і ростуть лише бажання:
спати, їсти, що доби,
лінь підняти голови.
- Прокидайся – кажуть друзі.
- Полежу іще на пузі.
- Кричить півник – Ку-ку-рі-ку,
розбудіть ось цю базіку,
досить спати-спочивати,
пора в полі працювати.
Що б вродився урожай.
спозаранку вже вставай,
сонце піснею стрічай,
час даремно свій не гай.
Літо швидко проліта,
мить одна і вже зима.
Що посієш, те й пожнеш,
на печі, ти, що візьмеш.
То ж подумай друже милий,
лінь бороти, знайди сили.

13.02.09р.