НАМАЛЮЙ

прослухати


Намалюй мені ніч, там де коні живуть просто неба,
Де багаття купальське горить у їх темних очах,
Про бажання свої тут казати нічого не треба,
Не буди їх, нехай вони сплять на далеких зірках.
Намалюй мені ніч, там де місяць здається так поряд,
Руку лиш простягни і цей талер із неба вкрадеш,
Його срібна палітра нічної  краси не спотворить,
Ну і звісно твоєї краси не спотворить, авжеж.
 

Намалюй мені ніч,
Намалюй мені ніч.
Намалюй.


Намалюй мені день, де у небі гартуються крила,
І ранкові тумани ховають принади ріки,
Де в саду грушка віти важкі до землі нахилила,
Де зриває плоди ледь відчутне торкання руки.
Щоб джерельна вода тут назавжди лишалась живою,
Щоб сміялися діти і кожен з них був - цар гори,
І щоб рідна земля умивалась рясною росою,
Трішки сонця додай і веселки візьми кольори.
 

Намалюй мені день,
Намалюй мені день.
Намалюй.


Намалюй нам життя невідому і довгу дорогу,
Тільки так щоби разом, щоб тільки не на самоті,
Щоби разом у вирій, любити, молитися богу,
Зберегти цвіт в дорозі віднайдений папороті.
І радіти щоразу красі і безмежності світу,
Тихим травам, що линуть до босих і стомлених ніг,
Кожну мить не забути із вдячністю в серці прожити,
Кожен подих в ці миті сприймати в дарунок від них.