|
|
В розділі матеріялів: 723
Показано матеріялів: 401-420 |
Сторінки: « 1 2 ... 19 20 21 22 23 ... 36 37 » |
Як легко можна зрадити людину, Спалити серцем зведені мости. Гадаєш, що ти істину первинну Побачиш зі своєї висоти?
|
Іще тримаюсь мріями за нас,
Думки про тебе труться, ніби жорна,
Струнких тополь ясний іконостас
Бентежить зранку музика мінорна...
|
Ця липа спить, загорнута в тумани,
У позолоту щедрої парчі,
Їй на долоні золотом багряним
Кленова гілка плаче уночі...
|
Її пальці пропахли травами,
Гіркне мед на тонких вустах,
Мріє літо хмільне загравами
В шоколадних палких очах...
|
| сторінка: Поети
| АВТОР ТВОРУ:
Микола Істин
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
mykola_istyn
|
Дата: 01.09.2013
|
|
Не зачіпай журливої струни, Нехай зі сну не будять опівночі...
|
|
Цій осені так до лиця
зореокі жоржини
і китиці пишні
рожевих п'янких хризантем...
|
|
Я тебе проміняла на осінь,
На застудні плаксиві дощі...
Журавлі замережили просинь
І шипшини патлаті кущі...
|
 Над куполами стяги жовто-сині, А в серці знову темносивий біль - Ми незалежні нині, наче й вільні, Та поневолені безрадно звідусіль!
|
|
Налитий медом золотавим
І соком яблук запашних,
Через фісташкові отави
І поруділі бур'яни
Крокує Спас...
|
|
Снує над садом прядиво дощів,
Плоди намоклі гупають в отаву,
Бешкетник-вітер яблуньку розплів,
Пірнув у хмарку димно-кучеряву...
|
А так, бува, болить, що й не стерпіти - Аж репаються з болю образи...
|
Руки терпко пахли тютюном, Як горнув до себе, ще дитину... Роки збігли - темним валуном Покотились ген аж у долину.
|
 Мені учора нічка ворожила
На зорях полум'яно-золотих,
Тлумачила, гадала по світилах,
Змагала долю визріти у них...
|
 Ранок поле вибілив туманами,
Небо охрою присипав на межі,
Ген увись життя возніс хоралами -
Чисто-чисте, ще без підступу й олжі...
|
Коли навчишся слухати траву
І голос лісу зможеш розуміти,
Річок дзеркальних музику живу
Та гул вітрів, подібний до трембіти...
|
 Мрію про чисте небо, сонця медову муку,
Про неозорі хвилі ніжності і тепла...
У вечоровій наві тануть останні звуки,
Наче сумна флояра, мовкнуть усі слова...
|
 Там, де мальвами косичені тини,
Вікна долі - сонячні зіниці,
Там зустрілися дві мрії, дві весни,
Дві щонайсолодші таємниці...
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
