В розділі матеріялів: 247 21-40
Сторінки: « 1 2 3 4 ... 12 13 »
Вірш із давнього.... Він має свої недоліки! Та досі не можу зрозуміти, що стало поштовхом до його написання....
Вірш написаний на початку 2000-х для мене сьогодні набув нового значення... Наче рани нам болять могили
Ти посміхнувся - повернув у літо
Для мами ми завжди будемо дітьми...
Вкладаючи дитину спати, інколи імпровізую співанками. Ось що вийшло за народними мотивами.
Давно нема з нами моїх прадіда та прабаби, та пам'ять про них живе і відлунює в поетичні рядки...
Навіяно людьми, що не опускають руки..., не опускають ні за яких обставин. Слава вам, хоробрі!
Марков Олег Миколайович, народився 1984 року у м.Сарни Рівненської області. Зараз проживаю у м.Рівне.
Вірш про кохання з присвятою шкільній любові.
Колись стала свідком дискусії, у якій висловили думку, що Пушкін більш талановитий за Шевченка... Про те і пишу.
У мій полиновий вінок заплелися дивні зела, і журавлі, і зливи.... Все це - мої спогади, враження, почуття, котрі з ледве відчутною гіркою, котрі - ніжно -солодкі чи лікувально-пекучі. Справжні!
У поетів Муза, а в поетес Муз, Музун чи Муз-чина. Мені до вподоби останній варіант...
"ТОП++ -
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
