Вчора вдень сусід заходить:

- Є проблема, Владку.

Так і так. Позич півсотні

чи хоча б «двадцятку».

Надалі, по всі дні землі…

літо й зима… не припиняться!

/ Бут.8:22/

- Ще раз будете сварити,-

каже враз Настуська. –

- Скажи, Петрусю, ти хваливсь,

коханнячко моє,

Рахунок досить круглий десь

у банку в тебе є.

Мати доню із садочка

забирає пізно.

Не дивуйся тому, що сказав Я тобі:

Вам необхідно родитись згори.

/ Iван.3:7/

Стріла Оля вчора Лесю.

Та ж якась нерада.

- Мусиш, Олю, зараз конче

дать мені пораду.

Дзвонить батьку син підвечір.

 Бідний, ледь не плаче:

- Знов по пальцю молотком

 ударив я добряче.

Юнак і дід Павло в купе розмову вдвох велИ,

Яке тепер життя-буття. Які часи були.

- Скажи, синок, ким робиш ти?  Мене цікавість « їсть».

А той у сміх: - Чого ж. СкажУ. Я добрий програміст.