Пані Маріє, це кращий вірш з останніх творів на патріотичну тематику і про майдан зокрема. Дякую! Свою топтали Україну, Її майбутнє молоде... ... і за це ще й досі нікого не покарали...
Так, щасливий! А щастя у тім є моє, - Побував за життя аж на трьох я Майданах! Після цих рядків додати нічого. Щаслива людина розповідає про власні почуття і переживання. Розповідає добре, зрозумілою мовою для усіх небайдужих людей...
Як добре ви описуєте останні події в державі. Це як казка. Та цей й справді казка. Погано, що крім слів, палаючі серця намагалися придушити силою. Проте серця з іскрою надії вистояли. Не знаю, чим закінчиться майдан, але я вважаю, що люди, що там були і зараз є вже перемогли. І не тільки тим, що в них вистачило сміливості й духу там бути, а й тим, що запалили іскру в серцях інших людей.
Зважаючи на останні події в країні ваш вірш по-особливому сприймається. Мені він сподобався, бо не зважаючи на похмурість у всьому вірші, там є заповітні рядочки, від яких й на душі тепло стає: "Тріщать дрова у грубі. На лежанці Пишу я вірші, гріючи боки."
Вразив вірш змістом, будовою.... Найбільше подобається те, що кожен може вкласти будь-який додатковий зміст до твору. Проте єдиного, чого тут не має - спокою. Правду каже пані Катерина Чумак. Щось тривожне тут таки є...
Ні в якому разі не треба: "Здолаємо кров’ю свого супостата – Господь нам наснаги дає!" Лейтмотив твору про "брат на брата" не підтримую! А за це: "Не в силі зламати народної волі Ніяке підступне г***но!"