Не спиться… Північ вже давно… Дивлюся вдаль, через вікно, Де скніє згорблений бур’ян, А серце рветься на майдан… Там ночі й холоду покров, Там люди гинуть, ллється кров… Ще зовсім юні хлопчаки. Їм рахувати, лиш зірки І ніжно пестити дівчат, Натомість - дух зимових чат, Де з бочки клубами вогонь Сичить, торкаючись долонь… …… Храни їх, Боже, від біди! Не зовсім відають вони, Що за стіною барикад Такі ж; чийсь муж, чи син, чи брат. Звела їх панування власть, Що любить жити тільки « всласть», І не рахується ні з чим, Лиш би не втратити свій чин. Людські закони - маячня, І в них, здебільшого - брехня… Є в світі Головний Суддя, Чий суд не пощадить "вождя",
Бо судить правдою людей… В Його законах: - НЕ УБИЙ!!!
Так, мусимо здобути перемогу, але тільки за допомогою твердого і розумного слова, а не безладу і втратою синів, бо наша історія полита кров'ю повинна нас чогось навчити... Дякую,п.Наталю!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
2
Вірш закріплено (
