на жаль це ніколи не збудеться. На жаль. Навіть найкращі періоди нашої історії закінчувалися дуже швидко і з поганими наслідками. А сон у вас гарний. Нехай хоч там буде усе гаразд, якщо наяву геть погано...
так зажди, чим сильніше кохання, тим більша ненависть, коли воно проходить... ... схоже на магніти - тут тобі притягуються, а тільки перевернеш - відразу відштовхуються з силою притягування...
добрі і щирі у вас бажання, тож і твір вийшов щирий... до речі, так завжди буває: у миті власних душевних страждань найкраще отримується комусь дарувати спокій, надихати, підтримувати
Більшість з нас не вчили таким простим істинам, що у творі... Це втрачене покоління, що зросло у неві'ї радянської влади, що зростає у роспусті нинішньої...
тут як раз і показана ваша мудрість, адже як дати нам волі, то такого набажаємо у долі... а по суті нічого важливого, бо те, що важливе і потрібне - усе є у творі.
Твір можна перечитувати безліч разів і знову отримувати новий зміст, нові враження, бо у кожного літо "своє", незабутні враження. А серпень взагалі багатий місяць і на враження, і на смачний стіл
Гарний посил: "Надіюсь! Вірю! Люблю! Дорожу!" А от тут незрозуміло: "всієї правди не дізнаюсь не розкажу я все комусь…" Якщо це про одна подія, то звичайно і не розкажете комусь, бо ж не дізнаєтесь ніколи правди... Чи не так?