Загадкову неба синь, І птахів журних пісень, Золотих сіянь проміння, Нам дарує суть осіння… І багрянцю хвиль – вогнів, Хоч коротких – теплих днів… На сюрпризи дуже ласу, Їх підносити до часу, Бо й на полі і в садах Всі дари в її руках… Полива дощами стежку, Чи морозить вже мережку, І на ділі без вини, Нас підводить до зими…
Так, я почала писати вірші, якщо можна так сказати, вже в пенсійному віці, а чому я так кажу, бо ті вірші приходять до мене самі, а я їх тільки записую, дещо підправляю, слідкую за наголосами. Про який вірш-пісню Ви згадуєте? Дуже хотілося б знати, бо я ніколи ні в кого нічого не позичала, так як це називається плагіатом, який я засуджую.
Цей вірш було написано ще в далекому 2006 році. Тоді я тільки починала записувати свої перші вірші, які чудом приходили до мене і лягали на папір, ще не зовсім сміло, але для мене були найкращими, правда, тепер з деякими змінами, що відповідають часу.
Виріс гарний кущ калини. Хтось же постарався… Посадив, щоб вкорінявся й вітрам не долався. Не раз дощ його періщив, не раз било градом, Не раз квіти облітали збиті снігопадом… Часи прикрі минулися… Розцвіла калина. Під вінець, немов зібралась молода дівчИна. Зелен - листя розпустила… Гілля, немов ложе… Не побачить красу таку, вже ніхто не може. Всі роки, що вкорінялась, набиралась сили, Лихі люди знущалися та й кісточки мили.. Літ за двадцять одбуяло вже, як народилась, Перли красні потемніли і сумом покрилась… «Неумисно» налетіли «братики» зі сходу, На нещасну накинулись, та й зробили шкоду. Вони тую калиноньку чорним крилом вкрили, Пригорнули, аж сутужні дзвони задзвонили… Прагнуть гілля обламати, ягоди склювати, Та ще диким, брудним криком всю оклевітати. Не піддайся, калинонько, не тужи, небого! Допомоги вистояти попроси у Бога, А Його велика слава, котра править світом, Надасть сили і відваги забуяти цвітом.
ЧОМУ? - Одвічне питання людини, але вдумаймося і згадаймо хто дарує нам душу, життя, схід сонця, хто заставляє гори рости, а моря висихати, хто Творець всього земного і Покровитель наших душ - то чи маємо ми право задавати Йому таке питання???
Життя складається із всяких дрібниць: де є двоє, а де хтось один; де самотність, а де волає юрба; де ніч і день; де чорне і біле; де добро і зло... І все це - наша невідомість, яка немає меж...
Актуально,п. Борисе. Та "Малоросія" буде мозолити очі аж поки не заспокоїться наш "дорогий" сусід, і не підросте нове покоління виховане вже в дусі українських інтересів, на хвилі сьогоднішніх подій, а поки що - обираєм навпомацки, хоч і викреслюються деякі партії і особистості, але все дуже ще ламке...
Свої своїм гранатним гулом Закрили очі, як намулом, Та ще й підставили під дуло... Сто сорок душ і зачеркнуло... Стояли ж разом на Майдані. Чи подуріли враз, чи п'яні, Чи в них макітри череп'яні?... Щоб опинитись в калабані Із крові рідних і близьких...
Боюся Вас розчарувати, але це "голос, кричущого в пустелі", і не чують його ні ті підлітки, які шукають кайфу від життя, ні вже обкурені і обколоті пропащі, ні ті, що мають зиск від того зілля, а шкода, бо порада дуже добра.
Для декого пролунав перший дзвоник, а хто вже в очікуванні на останній, але для всіх, нехай Бог дарує здоров"я, щастя та миру. Важко читається вірш, бо збивається ритм, а "перлового вінця." Ви мене здивували...
Мені сподобався вірш, за винятком: НадвОрі - такий класичний наголос, а Вам потрібно - на дворІ; з ранку - зранку, але я не розумію до чого тут колобочок?
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('