По-перше кохання і любов - різні речі і тому змішувати їх не можна. По-друге історія підтверджує, що кохання не в змозі робити ніякого вибору, воно просто є, і часто всупереч...
Не розумію,п.Іване, що Вас не влаштовує на цьому сайті, адже написано ясно - Вірші та проза. Погодьтеся, що сайт має певну функцію і добре з нею справляється. На сайті є форум на різні теми, де можна вчитися, сперечатися і доказувати, а якщо Ви захочете відкрити свою, то, будь ласка...У наш вік технічного розвитку можна знайти все, що душа забажає. Ви бажаєте учитися? Оберіть собі до душі поетичну майстерню і вчіться на здоров'я. Ось до прикладу; "Поетичні майстерні - Львів" Тут всі аспекти розвитку, будь ласка - " На сторінках цієї рубрики ми торкатимемось найрізноманітніших питань "сухої" теорії творчості, намагаючись вибирати те, що нас цікавить." Ви пропонуєте провести конкурс? Не проблема. Зверніться з тим питанням до адміна і запропонуйте тему, але ось тут проблема... Ви, здається, хочете розворушити "українські душі", то зробіть так, щоб Вашою темою зацікавилися всі на нашому сайті, і буде Вам великий плюс. Щодо оцінювання вільних віршів, верлібрів, то вибачте, знімаю з себе всяку відповідальність, бо я їх не розумію і не сприймаю. Навіщо писати прозу у стовпчик? Ні, Ви знаєте, були тут на сайті люди, які писали вільні вірші, але читати їх було цікаво, бо витвір мав конкретну тему і гарно її висвітлював. Не кожному так вдається писати, гірко коли одне до лісу - друге до бісу. Я вважаю, що п'ять балів достатньо, щоб оцінити вірш чи прозу. Зміни, п.Іване, у нашому житті йдуть не залежно від того хочемо ми чи ні, бо в світі нема нічого однакового, є подібне. День вчорашній подібний на сьогоднішній, але події, що відбувалися - різні, а які події відбуваються, і які ще будуть відбуватися - то все залежить від нас, від нашого мислення. Ми - творці свого життя. Доброго Вам здоров'я і натхнення!
Я ставлю Вам п.Володимире, за любов до Батьківщини, за Вашу відвертість, я добре Вас розумію, але давайте, не будемо уподоблятись нашим "братам", та й такі слова не прикрашають поезію.
І знов душевний біль, І знову серце плаче, Немов на рану сіль Сипнув хтось, не інакше... Інакше вже б давно Любов відкрила крила, Скропила би вином, І сльози б осушила... Гарно! Сподобалось!