ВЖЕ МИНУЛИ ЛІТА МОЛОДІЇ

Не повернеш літа молодії,

Та й пощо? Все минуло, пройшло,

Були рОки, у праці й надії,

Був посів, зародило зерно.

І як завжди буває на полі,

Поміж збіжжям зійшли й бур`яни,

Час ішов, і мінялися долі,

Я полола, вони ж проросли!

Та не можу на це нарікати,

Бо життя це і зло ,і добро,

Я зуміла найкраще зібрати,

Те достигле пшеничне зерно.

Ще спечу я пахучу хлібину,

Нехай завжди втішає сім`ю,

А літа хай летять! Я родину

Нагодую ще поки піду!