Дивно, що Ви, пані Ірино, такі упевнено категоричні у своєму коментарі. Кажуть: "Скільки людей, стільки думок". Я, наприклад, вважаю, що вбити "можна кожну людину, націю...", а от зламати - не кожного. Сподіваюся, що я не одна прихильниця такої думки. У Вас завжди цікавий погляд на речі. Для того ми й спілкуємося, щоб міркувати і робити висновки. Дякую за візит.
Я думаю , що нас досі ламають через те , що по суті , українці - одинаки , а от коли зберемося , то і тут вирішуємо , хто буде гетьманом , а не орачем ! Ми бідні не тим що не багаті - а тим що нас багато і то дуже різних , і ніхто не хоче поступатися своїм , в імя загального , хоча більшість загальне благо розуміє лише так , як йому потрібно !
Хоча й песимістично, але, на жаль, правдиво. А так хочеться, щоб "Сім гетьманів - на булаву", то казали не про нас. Таки ж має мудрість колись перемогти!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
