Вечоріло. Сонце повільно розливало червону фарбу, і небо готувалося до сну. Мама підспішувала мене і двох братів, бо час не стояв на місці, а до пристані далеченько. Ми докладали у малу валізку наш одяг і вже готові до виходу . Мама ще дала нам по куску хліба , щоб було чим задурити голод на пароплаві.
Ну ось, ми вже пливемо по Дніпрі, у сторону малого містечка на Чернігівщині, Остра.
Київ горів вогнями і ми ще довго махали руками на прощання. Побачимось перед початком школи! А зараз, нас чекаєть прекрасні вільні дні! Колисково гойдається наша тимчасова хатка і ми з братами занурившись у власні думки, засипаємо. Під ранок, нашого пароплавчика вже обмивали Десняні хвилі.
Ще трохи і ми вже в нашому родинному містечку, йдемо піщаними дорогами у сторону старенької хатини до нашої бабусі. Прийшли під фіртку, але не наважилися стукати. Нехай ще поспить. Сіли на лавочці, чекаємо до повного розвиднення. Дошкулює ранішній холод.
Аж ось, десь недалечко заспівав півень свою ранню пісню пісень! . І понеслося оте куріку-кууууу......
по всіх закутинках бабусиного подвір’я. Ми почули, як рипнули хатні двері, зашуруділи кроки стежиною і бабуся пошкандибала до кринички, набрати свіжої води. Ми вже більше не чекали.
-Бабусю, відчиняйте , ми вже тут!
Старенька з радісною усмішкою впустила нас на подвір’я і обнімала нас всіх по одному та цілувала наші перемерзлі руки, голови.
В хаті було тепло і затишно. Тим часом сонце викотилося м’ячиком на поляну і манило нас до себе. Ми не знали, як починати день. Чи бігати по саду та зривати дозрілі плоди і насолоджуватися тою смакотою, чи бігти до річки Остерки, а може Десни, де хлопці збиралися ловити рибу. Мені байдуже! Я радію! Де б не пішла всюди простір!
Ми приїхали на літній відпочинок . Допобачення моє велике рухливе місто, аж до осінніх днів! Як гарно, бабусю, що ти у нас є!
Дякую, пані Анно! Так склалося, що я тільки й знала одну цю бабусю. З батькової сторони, ані баби, ні діда ніколи й не бачила, а з маминої, дід помер перед моїм народженням. Дякую за візит!
Дитинство , - пора найкраща ... А дитинство в селі - ще й прекрасна !
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
у Вас 
0
