Дякую! У нас, до сьогоднішнього дня, було саме так, як у вірші, тому я була дуже здивована Вашою новиною, але, глянувши у вікно, я здивувалася ще більше, бо там летить патлатий сніг.
Гарні Ваші прагнення і кроки до Бога, і все ж, я б не була такою категоричною, щоб написати "Не для того в світі я живу.", адже ми люди і не можемо обійтися без емоцій; поступила в інститут, покохала, весілля, дитина і т. і. - все це Ваші зорі в долонях, бо хто в літературі знімає зорі з неба - закоханні, а значить, щасливі. Як на мій погляд, тут підійшло б, наприклад - іншу долю я собі зову, або щось оригінальніше... Загалом вірш мені сподобався. Одруківка- зробити.
Що це за страшилки,п.Іване, мутанти, жахи, аврал і, ніби заспокійливе для всіх і для себе самого: " коли ж весною зацвітуть..." Скажіть, озираючись на історію, коли люди жили спокійно, коли був той "золотий вік", щоб не треба було воювати, тікати, відстоювати і страждати?... та весна в природі - воскресіння після зими, як нові мрії для людини і сподівання на краще. Всі ці випробовування - це наш, перед Богом, екзамен.
Я теж поділяю Ваше обурення, бо за рік часу вже б мало щось,хоч і не зовсім, та змінюватися, але надія десь глибоко ще жевріє, можливо, ми не все знаємо, або не розуміємо, а машина запущена, і вже скоро дасть результати.
Інтимна лірика, але досить стримано, без вульгарщини, написано. Автор, звичайно, має право на відхилення від ритму в закінченні, але мені чомусь чується ось так: До самої згубної зради, Яка зруйнувала мій світ.
Мені здається, що я вже не перший раз Вам нагадую, що біль(страждання)- іменник чоловічого роду, тоді буде не всю, а ввесь. Взаїмним - взаємним. Не факт, що біля моря живеться щасливіше, хіба-що у відпустці, бо я живу, майже, на березі моря, але мені, як і всім людям (на півночі чи сході) не дають спокійно жити одні і ті ж проблеми.Попробуйте вирівняти розмір вірша і його буде легше читати. Цікаво хто це оцінює твір без коментаря? Я, наприклад, не можу оцінити Ваш вірш.
Закликати, пропонувати - не так уже й погано, якщо ці бажання від серця і душі, інша справа розтлумачити, як це робити, бо наскільки я знаю, друкуватися на паперових носіях не така вже і легка справа, особливо, якщо в тебе нема дружнього плеча в особі видавця, а ще гірше, як твої фінанси "поют романсы". Так сайт можуть закрити, але я не думаю, що дописувачі виставляють свої твори, не подумавши про копії, адже кожен, мабуть, складає їх у папки на ПК, а ще є чернетки, рукописи. Не хочу думати, що наш сайт закриють, бо для мене він, як знахідка, та й читає його чимала кількість людей. Зрештою, давайте, думати про краще!
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('