Тебе не було у житті,-
кажу собі тепер на втіху,
твій образ вже у забутті,
тому мені і не до сміху.
Я думаю, що не було,
твоїх обійм у літнім парку...
Ось, стукнув вітер у вікно,
і різко відхилив фіранку.
Ну, не було тих ніжних слів,
а вітер у вікно все б'ється,
ти сон, ти видумка із сліз...
Але ж чому болить ще серце?
так, пані Катерино, нелегко людині справитися з емоціями кохання,.... але, час трішки притуплює .... Спасибі!!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
