Сб, 23.11.2024, 15:25
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Скільки Вам років?
Всего ответов: 1573

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про дитинство
 

Де найчистіша кожна наша думка

Де найчистіша кожна наша думка,
Де найясніший кожен Божий день,
Де світ суціль прекрасні візерунки,
А мрії всі цілющі, як женьшень?
 
Де ті краї, чи є вони на світі,
Чи не придумав я спросоння їх,
Віночками прикрашуючи з квітів
Дурну отару сірих днів моїх?
 
Де ті краї, який забрав їх злодій,
Куди сховав і як украсти зміг,
Чому чарівний звук моїх мелодій,
Мов борщ з каструлі, так бездарно збіг?
 
Гукну на поміч я поліціянта,
Що в роздумах застряг своїм авто,
І він знайде того злодюгу-франта,
Що вкрав мій край, сховавши під пальто.
 
Загляну я злодюзі в хитрі очі,
Його ім’я спитаю… та й піду.
Роки – той злодій, що я з нього хочу,
Як він украв, довіку не знайду.
 
Він все потратив на гучні бенкети,
Та на гульню, та ще на казна-що,
Тож їм я хліб черствий, цвілі котлети,
Бо дні, думки і мрії – вже ніщо.
 
Та й світ якийсь блідий, немов з могили,
Його десь витяг вправний ескулап,
І він тремтить, позбавлений геть сили,
А я у віз йому впрягаю шкап
 
І відправляю в подорож далеку,
Надіючись за тридев’ять земель,
Знайти скарбами сповненого глека,
Щоб заплатить за край, мов за готель.
 
І жити в ньому, у цілющих мріях,
У світі візерунчастих надій,
Де найясніші дні в душі леліють
Думок прекрасний, ніжний вітровій.
 
Та не купити край отой чудесний,
Він – не готель, не хата, не курінь,
Він навіть і не світ цей піднебесний,
А всього лиш мого дитинства тінь.
 
Дитинства, де легке все, як пушинка,
Де і турботи, й клопіт – все пусте,
Де думка чиста, а проста билинка,
З тобою розмовляючи, росте.
 
І ти її жалієш, ту билинку,
Ти їй казки читаєш із книжок,
Її тендітна, з листячком, стеблинка
Тобі є друг, товариш і божок.
 
А світ який великий, неозорий,
Йому, здається, геть нема кінця,
За степом – море, за морями – гори,
А ще ж і небо, і корова ця,
 
Що так і норовить твою билинку
Шорстким своїм злизати язиком
Та напоїть тебе, малу дитинку,
Під вечір теплим диво-молоком.
 
А прийде ніч, заграє колискову,
В зірок позичить ті мультфільми-сни,
Де ти летиш, летиш обов’язково,
Зростаючи, у гості до весни.
 
І ранок лиш політ перериває…
Ой, сонце сяє, блиск надворі й шик,
Сам Бог сьогодні світ перевіряє,
А ти ж у нього перший помічник.
 
Тож мчиш надвір, погладиш ніжно грушу,
Качкам крикливим вигукнеш: - Привіт!
І в чисту душу, чисту свою душу,
Збереш увесь оцей бездонний світ.
 
І буде він для тебе лиш у квітах,
Заквітчаний щодня, щодня святий,
І буде в ньому навіть взимку літо,
Бо ти малий, бо ти іще малий.
 
Бо твої мрії, як рожевий ранок,
Як сни оті із сяючих зірок…
В життя завжди заходять через ганок,
Де ще немає вибитих шибок.
 
В життя завжди заходять через ганок,
Де стіни в квітах, двері без сучка,
Тут татів, видно, походив рубанок,
Та й мами відчувається рука.
 
А вже як у свою зайдеш кімнату,
Де треба все самому прибирати,
А може, й будувати нову хату…
Дитинству доведеться зачекати.
 
Кладеш його на припічку в горнятко:
Й рожеві мрії, і казковий світ,
І душу чисту, ніби немовлятко,
І день ясний, що сяяв поміж літ.
 
Кладеш та й забуваєш з-за роботи,
А тут роки, мов злодій, в хату – шасть,
Та під пальто горнятко, лиш турботи
Тобі полишать, ніби ту напасть.
 
Ох, бенкетує злодій-ненажера,
Немов торти, з'їдає солод мрій,
А я ж, як в зоопарку та пантера,
Усе чекаю кусень м’яса свій.
 
Та наглядач помер, утік директор,
Харчів немає, злодій все пожер,
І тільки доля, мовби той інспектор,
Перевіряє дум моїх вольєр.
 
Та ще відвідувач якийсь підкине
Черствого хліба та цвілих котлет…
Але живу. Розвісив тільки слину,
Що не дитячий в думки, бачиш, злет.
 
А на журбу не маю й тіні права,
Он діти починають підростати,
І є у мене, як у батька, справа,
Їм двері в ганок гарно затесати.
 
Посклити вікна, щоби в тому ганку
Моїм синам дитячі снились сни,
І день їх сонцем зустрічав щоранку,
А мрії завжди мчали до весни.
 
Моє дитинство, ти вклонись у ноги
Моїм батькам за мрій моїх політ,
І хай мені за цеє ж мають змогу
Вклонитися сини – і буде світ.
 
Бо ті краї, що ми взяли з дитинства
Та розгубили шляхом до могил,
Не зникли, ні, а в соках материнства
Живуть в цім світі, додають нам сил.
 
І хоч життя плюндрує наші мрії,
Затоптує у будні кожен день,
Але дитинства згадки-чародії
Вирощують у серці нам женьшень.
 
Женьшень любові, мрій, ясного сонця,
Думок святих, щоби ніколи ми
Не закривали в душах ті віконця,
Що залишають нас в житті людьми.
 
 
 

Додав: miknech (31.03.2015) | Автор: © Михайло Нечитайло
 
Розміщено на сторінці: Вірші про дитинство

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2249 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 12
avatar
0
1 Asedo1949 • 22:11, 31.03.2015 [Лінк на твір]
Ціла казка захоплююча і цікава. Дуже гарно, образно, насичено, а місцями болісно за втраченим дитинством. Браво!!! 55555
avatar
0
6 miknech • 21:24, 01.04.2015 [Лінк на твір]
Так, пані Катерино, дитинство - то і є наша перша й остання казка на цій землі. Дякую.
avatar
0
2 oles • 23:42, 31.03.2015 [Лінк на твір]
Дякую за твір.Він мене провів стежками мого дитинства, і не тільки дитинства.Як воно схоже на моє..
table-6 Tip-Hat   55555
avatar
0
7 miknech • 21:25, 01.04.2015 [Лінк на твір]
Дякую і радий, що чимось зі свого дитинства зачепив Ваші струни душі і породив згадки.
avatar
0
3 Koshkina • 08:38, 01.04.2015 [Лінк на твір]
Чому всі хочуть у дитинство? Бо там не потрібно приймати рішення і брати на себе відповідальність.... дорослі все роблять і про все дбають... yes
avatar
0
8 miknech • 21:26, 01.04.2015 [Лінк на твір]
Так воно і є, пані Ірино, про це й вірш.
avatar
4 iv-ann • 20:08, 01.04.2015 [Лінк на твір]
Дитинство різне в світі є , моє болюче , згадувать що ... мало ... up 55555
avatar
0
9 miknech • 21:28, 01.04.2015 [Лінк на твір]
Жаль, звісно, що буває дитинство й нещасливе, без світлих згадок. Життя буває різним, що поробиш.
avatar
0
5 Лілія • 20:42, 01.04.2015 [Лінк на твір]
Прекрасний вірш. Із дитячими фарбами table-7
avatar
0
10 miknech • 21:28, 01.04.2015 [Лінк на твір]
Дякую, пані Лілія, за високу оцінку.
avatar
0
11 Таля • 02:50, 02.04.2015 [Лінк на твір]
Ваші вірші насичені спогадами минулих літ!  Ціла поема вийшла! Гарно написано!  hands
avatar
0
12 karas • 07:57, 02.04.2015 [Лінк на твір]
Для мене дитинство це сирітсво без батька в 4,5 роки , відтоді я подорослішав , бо вдовицю всі переслідують ... боляче згадувати ... yyess


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz