Дякую, пані Катерино. А слово "твого" - та звісно ж, де наголос, я розумію, але в ліриці в присвійних займенниках у родовому відмінку, я думаю, не є великим гріхом поміняти наголос, бо це робиться поетами й піснярами часто й повсюдно. Хоча з точки зору літературності мови Ви праві.
Тут, пане Олесь, вислів "не гріє" вжито у значенні, що в ліричного героя не має майбутнього в його кохання. А так, по життю, звісно, гріє, не мали б ми на віку кохання, чи ж ми чимось іншим так змогли б нагрітися.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Їжаки сумують за тим за чим і люди! За гармонією і людською теплотою душі! Яка береже і окутує добром! Дуже класний вірш. Прикро, що руйнуємо те, що дає життя.
kraynyuk46:Дякую, п. Таміло, за коментар. Це не тільки сумно, а й дуже боляче. І найстрашніше, що такими зрадниками виявилися люди, яких ми добре знаємо,
у Вас 
0
Гарно! Оце дід мало не втрапив у халепу! :s-