Вірш, як крик душі. Сподобалося, от тільки б відредагувати, наприклад: "І залишаю Вас в далекім сірім літі", а якщо так - І залишаю Вас, лиш жевріти, і тліти. Це тільки моя суб*єктивна думка, право за автором.
Це наше з Вами таке бажання, така жовто - синя утопія чи довгоочікувана мрія до якої ми ще довго будем іти, але дуже хочеться, щоб так і було. Ваші слова та й до Бога.
Гарно, самокритично, та маю заперечення до рядка - "Хоч раз новини подивись," Скажіть мені, дорога пані, де ті новини, на якому каналі? (їх тепер безліч), але правди нема! Одна тріскотня, перекручування фактів і брехня, яку не хочеться ні слухати, ні дивитись. Це так.., до речі...
У професії клоуна і сатирика - велика різниця. Правитель із нього і справді нікудишній, а ось президент з нього ще може вийти. Тут я його аж ніяк не захищаю, просто хочу дати людині шанс. Дякую за спілкування.
Я, напевно, як Ви сказали, добросовісно помиляюся, бо в мене окрім чоловіка і кицьки нема нікого.Щодо високих зарплат то по телевізору показали розмову президента і прем*єра де це питання порушувалося. Хочеться думати, що цю помилку вони виправлять. Ви помиляєтесь, що я на боці президента, я на боці добра, а тут свій не свій на дорозі не стій, до речі, я за нього і не голосувала, бо була дуже зла на стару владу, а з новою довго тягнули і було таке враження, що її у нас взагалі не буде. Була якась невизначеність, але потім стало налагоджуватися і зажевріла надія, що вже на цей раз щось тай зрушиться з місця. Так хочеться пожити по - людски хоч на старості літ.
Кожен думає в міру своєї зіпсованості, та я хоч рада, що Вас розсмішила. Можливо я і наївна у свої роздумах, поживемо - побачимо, але все своє нелегке життя я вірила в добро і старалася його віддавати людям. Перечитую Чехова і хочу з Вами поділитися. "Желание служить общему благу должно непременно быть потребностью души, условием лычного счастья..."що і проглядається у п. Зеленського.
Почнемо з того, що людей дійсно нема без гріха. В кого він більший, в кого він менший, але безгрішний тільки Бог. Щодо "царя і бояр", то я їх не розділяю, бо вони всі одним миром мазані, не в тому сенсі, що всі погані, а в тому, що одних міркувань, тобто - одна команда, а ось погляди на деякі речі можуть мати різні, і це вже не на користь команди. Хотілося б, щоб вони всі йшли в ногу і підтримували один одного. Щодо "найвеличнішого лідера світу" маю свою позицію, виходячи з логіки життя. Бачите, Порошенко йшов у президенти за славою, бо все інше у нього було, і він упивався тою славою, не вірячи до кінця, що його можуть посунути. Це чванливе зазнайство і підвело його. Не буду розказувати його плюси і мінуси - кожен бачив по собі, але під кінець каденції в мене склалося таке враження, що ми всі ( тобто люди) залізли вже по вуха в багнюку, а влада зверху дивлячись, питає - Ну, як там? Тепер Зеленський - молодий, енергійний, багатий, з мудрою жінкою і дітьми, який купався у славі, як Ви думаєте, чого він звалив на себе такий тягар, якщо це не було його найбільшим бажанням витягнути країну з цього багна? Так, він без досвіду, він помиляється, але визнає свої помилки, виправляє і вперто йде вперед часом зі страхом, часом із болем ні, не за себе, а за тих хто йому, сміючись, вставляє палки в колеса і не хоче признавати президентом. Щодо друзів. А, Ви, будучи на його місці, кому б могли більше довіряти своїм друзям чи першому ліпшому прохожому, навіть, якщо він класний спеціаліст? Якось так... З повагою.
Вашій жінці можна тільки позаздрити. В житті звичайно не все так просто, як на папері, але такі слова чогось таки та варті, з чим я вас і вітаю. З повагою.
Я не маю паїв, не землевласник, але дивлячись на ті розвинуті країни в яких, до речі , давно зроблена земельна реформа, то від того вони не вмирають, а навпаки розвивають своє сільське господарство і взагалі всі живуть в достатку. Не розумію чому ми вчепились зубами в цю землю. Земля -це Божий дар. Він дав нам, щоб ми нею користувалися, а ми самі не гам і другому не дам. Де логіка? Чи нехай буде в запустінні і хай, і далі ті агрохолдінги, які на цьому наживаються, загарбують більші площі, і напихають свої кишені, а ми їм будем підігрувати.
Не знаю хто оцінив так високо Ваш вірш, а я б не поставила Вам 5, бо Ви вже не перший день на сайті, а з технікою написання вірша так і не подружилися. Я Вам пояснювала і неодноразово, що є певні правила яких треба хоч трохи дотримуватись. Якщо у першому рядку першого катрена 12 складів, ( до речі не мотови, а мотиви), то всі інші перші рядки катренів повинні мати таку ж кількість складів. Відкрийте книжку чи інтернет і зрозумієте, що нічого складного в тім нема, треба дотримуватись ритму, розміру і слідкувати за наголосами, а фантазії у Вас не бракує і теми Ви обираєте класні. З повагою Чумак.
Я поважаю Ваш вибір, але не все те золото, що блищить, та й по одежі тільки зустрічають, а проводжають все ж по уму. Я теж люблю критикувати, але за діло, бо, як кажуть, критика не сварка.
Гірка картина нашого життя. Я собі думаю, може, ми хочемо все і відразу, а колесо історії не таке й легке, щоб його так швидко повернути, тому приходять слова дитячого віршика - почекайте, дітки, дайте тільки строк, буде вам і білка, буде і свисток.
Я, скажу Вам відверто, дуже скучила за снігом,бо дуже люблю зими,хоч холоду і боюся, зате красою не можу намилуватися, але на все Божа воля. Красно Вам дякую за відгук.
Маєте рацію, п. Борисе, зими і справді були м*які, але снігу насипало багато, пам*ятаю навіть хуртовини були, але, щоб ні снігу, ні морозу - ще не було. Дякую!