Людина звір в святому сказано письмі.
Прочитав і стало якось аж не по собі.
Ми, що проникаємо у космосу глибини,
що розвиваємо науку, техніку, мистецтво без зупину,
дивуємось мелодіям Моцарта, Чайковського, Шопена,
на Місяці встановлюєм з Землі знамена.
Милуємося Сонця заходом і сходом
і цим пишаємось й звемо себе творцем-народом.
І в той же час, якщо приглянутись пильніше,
то ми не звірі, ми щось страшніше.
Природу нищимо бездумно й без жалю.
Все під закіт стріляєм, топчем на корню,
чи то це звір, чи мила пташка,
чи просто Богом створена комашка.
Завжди по-чорному завидуєм сусідам
і клянемо когось а не себе у своїх бідах.
І цим калічим душі собі і дітям.
Питається навіщо живемо такі на світі?
Із-за дрібниць заводим брудні чвари,
війни жорстокої роздмухуєм пожари.
У багатьох в очах аж світиться жадоба і злоба,
готові матір рідну продать ради бабла.
В час виборів повсюдно творяться дива
бо багатьох до себе вабить президентська булава
караїна вся численними бігбордами покрита
так рветься знать до владного корита.
З кожного телеекрана слова летять мов тріски
зомбуючи усердно співгромадянам мізки.
І кожний з них настирно й твердо обіцяє
усім життя із пекла зробить раєм.
Простим же людям ніколи добре нежилося,
а через жадібність і дурість море крові пролилося.
Тож зупиніться, люди, схаменіться.
За всі гріхи, що коєте, моліться.
Настане час прийде жорстока кара
і будемо не люди ми, а лиш скотів отара.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
